– А я в третій черзі! Я задні колеса ладнав. Коли так – знімай задні колеса! Спробуй тоді поїхати!! Їхатимеш з такою швидкістю, з якою будується в Харкові будинок письменників.
Ну, що ти його вдієш?
Знову поставили машину до гаража.
Вася шепоче:
– Нікому не кажіть: я склав нову чергу і кожного сам викликатиму. Щоб інші не знали.
Назавтра викликали чотирьох чоловік. Пішли до гаража. Заводити мотор – нема магнето, карбюратора, одного переднього й одного заднього колеса.
– Де магнето? – кричить Вася. – Де переднє колесо? Де, нарешті, хоча б заднє?
– Я взяв, – каже один автодорівець, – карбюратор, він – магнето, він – переднє, а отой-о – заднє.
– Як ви посміли?
– Так і посміли. Лагодить. Колеса попсувалися, карбюратор дає перебої, магнето не запалює.
– Коли ж ви їх полагодите? – питається Вася.
– А тоді, – кажуть, – коли наша черга їздити підійде.
Ну, і що ж ви думаєте?
Стоїть наш автомобіль. Як скеля. Тільки підуть заводити – то керма нема, то циліндрів, то шини, то цілого кузова. Лагодять хлопці...
Ну що ж? Та й продали автомобіль.
Знову почали працювати по-старому: вивісив Вася плакатика, поставив стіл, порозкладав бланки – і попахкує біля столу папіросочкою. Праця йде вовсю. На всі сто. Аж шкварчить.
– Так спокійніше, – каже Вася.
І правда, спокійніше. Тільки от не знаю, як зі шляхами. Не кращають, чортові душі! Як були брудні й непролазні, так і стоять. І чого воно так – сам не розумію.
(«Червоний перець», № 1, 1929 р.)
________________________
Підручник їзди на мотоциклі
Літо.
Метушаться, буяють спортсмени. І найголосніші з них – мотоциклісти. Мотоцикл крок за кроком завойовує права громадянства і дедалі відпихає на задній план «вівсяного двигуна» – допотопного коня.
Тим-то автор і вважає за слушне поділитись з читачами своїм кількарічним мотоциклетним досвідом.
Мотоциклом зветься сталевий кінь на двох колесах.
Рухається він у теорії бензиновим мотором, а на практиці здебільшого за допомогою мускульної сили самого мотоцикліста. Коли ви побачите спітнілу людину, яка, розкидаючи навколо прокльони, задихаючись, тягне додому замовклу дев'ятипудову машину, то це і є рух другого ґатунку.
Перш ніж думати про мотоцикл, потурбуйтесь придбати бензину. Наявність-бо пляшки бензину під ліжком – перша ознака справжнього мотоцикліста, хоча б навіть у нього й не було мотоцикла.
Чотириста грам бензину спрямовує ваші думки в таке річище:
– Чорт його знає, половина ж діла вже зроблена: фунт бензину маю. Не пропадати ж цьому бензинові. Треба докупити до нього ще мотоцикл – і я справжній мотоцикліст.
Тим-то передусім подумайте про бензин.
Бензин для мотоцикла добувається так.
Ви берете свою автодорівську книжку і, висолопивши язика, починаєте бігати по відповідних установах. Після двотижневої біганини у вас у кишенях накопичується три десятки папірців з великими синіми печатками і прегарними закрутистими підписами. Тоді ви сколюєте папірці величезною англійською шпилькою і ідете до найближчого магазину «Гас, бензин, олія».
Там вам увічливо кажуть, що бензину нема і не скоро, мабуть, буде, і пропонують замість бензину крейду й замазку.
Придбавши таким чином потрібну кількість бензину, ви починаєте думати, як би купити мотоцикла, бо, як видно з вищесказаного, мотоспорт дуже гарно впливає на нерви й тіло.
Для того, аби придбати собі мотоцикл, треба мати в кишені 4 карбованці 30 копійок.
З цими грошима ви йдете до «Харківського пролетаря» і здаєте таку об'яву: «Мотоцикл куплю в дуже гарному стані».
Заплативши за це 4 карбованці 30 копійок, ви лягаєте дома на ліжко і починаєте чекати.
За три дні вас починають бомбардувати листами й листівками.
У них вам пропонують замість мотоцикла друкарську машинку, трюмо, домробітницю і грамофон. Не ловіться на цю вудку і чекайте, доки вас не повідомлять, що на Панасівці єсть якраз те, що вам треба – чудовий майже новий мотоцикл на п'ять механічних коней, «на повному ході».
Ви палко прощаєтеся з дружиною – і їдете на Панасівку.
Там вас радо зустрічає хазяїн мотоцикла і привітно показує вам переднє колесо своєї машини, бо заднє, як виявляється, лежить у Кременчуці у брата, рама тимчасово править за сідало для курей, а мотора зовсім нема, але можна спробувати виписати його з Німеччини.