... знаменитого Плейеля... — Йдеться про Ігнаца Плейєля (1757-1831) — німецького композитора, учня Й. Гайдна. Його квартети для скрипки і фортепіанні сонати неодноразово видавались у Росії в кінці XVIII ст.
«Дергунець» — український народний танець.
Депутатами были Семен Белый и сей Головатый. — Незадовго перед зруйнуванням Запорозької Січі, в кінці 1774 р., козацька старшина послала до Петербурга спеціальну делегацію, яка мала переконати Катерину II на певних умовах продовжити існування запорозького війська. Прохання козаків не було задоволене. І лише у зв'язку з підготовкою до турецької війни царський уряд 1787 р. вирішив організувати з колишніх запорожців Військо вірних козаків на чолі з С. Білим, перейменоване в 1788 р. в Чорноморське козацтво.
Білий Семен (у Г.Ф. Квітки — Сидір Гнатович, пом. 1788 р.) — запорозький старшина, з 1788 р. — кошовий отаман Чорноморського козацтва, предводитель харківських дворян.
Наришкін Лев Олександрович (1733-1799) — придворний вельможа, наближений Петра III. Супроводжував Катерину II в поїздках по Білорусії і в Крим.
Військова колегія — вищий орган військового керівництва в Росії, створений Петром І у 1717-1720 рр. З 1791 р., в період президентства Г. Потьомкіна, стала включати в себе всі військові відомства, наблизившись у 1798 р. до структури військового міністерства.
Текелій (Текелі, Текелія) Петро Аврамович (1720-1793) — російський генерал, учасник Семилітньої (1756-1763) і російсько-турецької воєн (1768-1774). На виконання наказу Катерини II 4-5 червня (15-16 червня за н. ст.) 1775 р. зруйнував Запорозьку Січ.
… по Кубанской... линии... — по так званій Чорноморській кордонній лінії, що проходила від гирла р. Лаби до Азовського моря по правому березі Кубані. З 1792 р. на Кубанську лінію було переселене Чорноморське козаче військо.
Зубов Платон Олександрович (1767-1822) — російський генерал, начальник фортифікаційного департаменту, головнокомандуючий Чорноморським флотом і Чорноморським козачим військом. Фаворит Катерини II, висуванець графа М.І. Салтикова.
Салтиков Микола Іванович (1736-1816) — російський військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал. З 1773 р. віце-президент, а в 1796—1802 рр. — президент військової колегії. В 1816- 1818 р. — голова державної ради і кабінету міністрів.
Кунсткамера — зібрання і місце зберігання різноманітних і дивовижних рідкісних речей. У Росії кунсткамера заснована Петром І 1714 р.
«Ой, годі ж нам журитися...» — пісня, складена А. Головатим, відбиває настрої козацької верхівки, якій після зруйнування Запорозької Січі Катерина II дала дворянські привілеї. Ця та Інші пісні, що побутували в Чорноморському війську, були опубліковані у петербурзькому літературному журналі «Вечера», 1774 р.
«Московские ведомости» — одна з найстаріших російських газет. Виходила з 1756 р. по 1817 р. при Московському університеті. До середини XIX ст. була найбільшою газетою Росії. Друкувала новини державно-політичного життя. Займала монархістські позиції.
Екатеринодар — центр Чорноморського козачого війська.