— Що, змерз?
— Дуже смішно. — Я геть розгубився й пішов підкинути трохи дров у вогонь.
Потім повернувся під ковдру — здається, несправжню ведмежу шкіру, — а ти закинула на мене ногу й пригорнулась усім тілом. Така тепла.
— Навіщо ти поставила будильник на середину ночі?
Ти ще щільніше до мене притулилася.
— Щоб не забути.
— Про що?
— Про те, що тобі стане холодно.
Іноді я взагалі не розумію, як ти могла в мене закохатися. Ти бачиш щось, чого інші не бачать, і говориш такі речі, які може почути тільки серце.
— Ось воно що…
Невдовзі перші сонячні промені розірвали темряву на обрії, і червоний світанок залив собою море ночі. Ти взяла мій зап’ясток та натиснула кнопку на годиннику. Той засвітився зеленим.
— Дивися, — прошепотіла ти, — коли ти натискатимеш кнопку і бачитимеш оце світло, думай про нас. Про мене. — Ти поклала мою долоню собі на груди, і я відчув, як калатає твоє серце. Ти ніколи нічого не приховувала. — Думай про ось це.
Розділ п’ятнадцятий
Я прокинувся від низького гарчання Наполеона — я такого ще не чув. Вочевидь, пес не жартував зі мною. Розплющивши очі, я побачив лише сніжинки від свого подиху. Ешлі тихо лежала поруч і важко дихала. Мабуть, біль повернувся. Наполеон стояв між нами та входом. Ззовні яскраво світив місяць — було добре видно й без ліхтарика. Собака низько опустив голову та зробив два кроки в бік входу. Звідти на нас дивилися два сяйливі ока. Щось низько присіло та витріщалося на нас двома червоними шматочками скла. Позаду тих очей у темряві щось рухалося, наче прапор. Ось знову. Цього разу не прапор, а наче дим від вогню. Я сперся на лікоть і протер очі. Наполеон люто гарчав.
— Спокійно, хлопчику, — я поклав руку йому на спину.
Вочевидь, він зрозумів мене неправильно, бо вилетів з нашої печери наче куля та щодуху накинувся на те, що дивилося на нас ззовні. Обидві істоти перетворилися на один агресивний клубок шерсті, звідки почувся гучний котячий рик. А потім супротивник Наполеона втік, лишивши того стрибати коло входу.
Я підповз до пса та взяв його на руки.
— Ну-ну, хлопчику, все. Усе, він утік, спокійно.
Пса всього трусило, а на плечі я відчув щось мокре.
Ешлі засвітила ліхтарик. Долоня моя була вся липка й червона, як і сніг під нами. Я швидко знайшов глибокий поріз на спині коло плеча та знов налаштував голку з ниткою. Поки я зашивав рану, Ешлі тримала пса. Йому мало подобалося, що його штрикають голкою, але він витерпів, поки я наклав усі чотири шви. Добре, що він не може дотягтися до рани зубами. Ешлі відпустила його, собака крутонувся кілька разів навколо себе, потім поглянув на вхід та лизнув мене в обличчя.
— Так-так, молодець, славний пес. Пробач, що я хотів тебе з’їсти. Пробач.
— Що то було? — нарешті почувся голос Ешлі.
— Пума.
— Вона повернеться?
— Гадаю, так.
— І чого їй треба?
— Нас.
Вона заплющила очі й замовкла. Решту ночі ми спали уривками. Наполеон заліз до мене в мішок та скрутився калачиком, але все одно не відводив очей від входу. Я почухав йому голову, і він незабаром заснув. Я підтягнув ближче лук і стрілу та сперся спиною на уламок хвоста. Заснув лише на світанку.
Коли я прокинувся, Ешлі лежала на боку, тримаючи в руці сигнальний пістолет. Наполеон знову стояв коло входу. У снігу трохи нижче за вхід до печери щось причаїлося. Я підповз ближче, узяв лук і вклав стрілу. Блокові луки, може, й здаються складними, але насправді все просто: стрілу випускає курок. Ти маєш лише напнути тятиву, націлитися та натиснути язичок. Той спускає тятиву, і стріла летить у заданому напрямку. Ґровер мав хороший лук — фірми «Метьюз». І хоча його лук був розрахований під довшу руку, я міг з ним упоратися. Тримаючи лук напоготові, я підповз ближче до виходу та побачив, що внизу стрибає біла лисиця. Красивішу істоту взагалі складно собі уявити. Я затамував подих, напнув тятиву, прицілився та натиснув курок. Стріла пройшла приблизно за п’ять сантиметрів від лисиці, і та чкурнула в ліс.
— Що там? — спитала Ешлі крізь міцно стиснуті зуби. Вона так стисла пістолет, що пальці побілішали.
— Схибив. Вона була надто близько.
— Як ти міг схибити, якщо вона була надто близько? Ти ж казав, що вмієш стріляти.