Центральний апарат м╕н╕стерства забезпечу╓ вт╕лення в життя державно╖ ф╕нансово╖ пол╕тики, розробляючи конкретн╕ методи впливу на ефективн╕сть сусп╕льного виробництва, визначаючи оптимальн╕ розм╕ри моб╕л╕зац╕╖ ф╕нансових ресурс╕в до бюджету, оздоровлюючи ф╕нансове становище в окремих галузях. Це досяга╓ться завдяки розробц╕ разом ╕з М╕н╕стерством економ╕ки Укра╖ни зведеного ф╕нансового балансу держави ╕ використання його показник╕в для складання бюджет╕в. Усп╕шне функц╕онування державних ф╕нанс╕в можливе за наявност╕ правово╖ основи. Для ╖╖ формування М╕н╕стерство ф╕нанс╕в розробля╓ проекти закон╕в Укра╖ни з питань ф╕нанс╕в, бюджету, податк╕в, вида╓ постанови й розпорядження Каб╕нету М╕н╕стр╕в. На ц╕й основ╕ розробляються ╕нструкц╕╖ про порядок ╖хнього застосування за в╕дпов╕дних економ╕чних умов.
Найважлив╕шими функц╕ями центрального апарату м╕н╕стерства ╓ орган╕зац╕я роботи з╕ складання ╕ виконання державного бюджету; методичне кер╕вництво роботою в галуз╕ бюджетного ╕ ф╕нансового планування й ф╕нансування передбачених витрат; ведення обл╕ку ╕ складання зв╕ту про виконання зведеного ╕ державного бюджет╕в; п╕дготовка ╕нформац╕йних матер╕ал╕в ╕ допов╕дей Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни про х╕д виконання бюджет╕в. У процес╕ моб╕л╕зац╕╖ доход╕в бюджету М╕н╕стерство ф╕нанс╕в орган╕зу╓ роботу щодо контролю за додержанням податкового законодавства платниками податк╕в, розробля╓ концепц╕ю податково╖ пол╕тики, готу╓ пропозиц╕╖ щодо встановлення ставок податк╕в ╕ платеж╕в до бюджету та позабюджетних фонд╕в, вир╕шу╓ питання про в╕дстрочення платеж╕в, надання п╕льг.
У м╕н╕стерствах ╕ в╕домствах, п╕дпри╓мницьких структурах ус╕х форм власност╕ М╕н╕стерство ф╕нанс╕в зд╕йсню╓ перев╕рки бухгалтерських зв╕т╕в, грошових документ╕в, кошторис╕в, декларац╕й та ╕нших документ╕в, пов'язаних з обчисленням ╕ сплатою податк╕в, ╕нших обов'язкових платеж╕в. Воно також анал╕зу╓ економ╕чне й ф╕нансове становище галузей народного господарства, тенденц╕╖ та динам╕ку розвитку форм власност╕, витрат на виробництво, р╕вень рентабельност╕ та ефективност╕ виробництва.
Разом з ╕ншими економ╕чними в╕домствами М╕н╕стерство ф╕нанс╕в бере участь у проведенн╕ роздержавлення власност╕, демонопол╕зац╕╖ народного господарства, земельно╖ реформи, вивча╓ вплив цих процес╕в на зм╕цнення ф╕нансового становища держави. Воно також проводить роботу з╕ створення умов функц╕онування ф╕нансового ринку.
Важливими напрямками роботи М╕н╕стерства ф╕нанс╕в ╓ надання методично╖ та практично╖ допомоги галузевим м╕н╕стерствам, в╕домствам, виробничим об'╓днанням, державним корпорац╕ям, асоц╕ац╕ям, консорц╕умам, п╕дпри╓мствам ╕ орган╕зац╕ям ╕з ф╕нансових питань щодо впровадження ринкових в╕дносин, а також м╕сцевим ф╕нансовим органам в орган╕зац╕╖ ╖хньо╖ роботи. Апарат м╕н╕стерства зд╕йсню╓ методичне кер╕вництво бухгалтерським обл╕ком, встановлю╓ порядок ведення бухгалтерського обл╕ку ╕ складання зв╕тност╕, визначення результат╕в господарсько╖ д╕яльност╕.
М╕сцевими ф╕нансовими органами ╓ М╕н╕стерство ф╕нанс╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим, обласн╕, м╕ськ╕ ф╕нансов╕ управл╕ння, районн╕ ф╕нансов╕ в╕дд╕ли. У сво╖й д╕яльност╕ вони керуються законами Укра╖ни, постановами Верховно╖ Ради, постановами й розпорядженнями Каб╕нету М╕н╕стр╕в, р╕шеннями в╕дпов╕дних рад народних депутат╕в, наказами та ╕нструкц╕ями М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни. М╕сцев╕ ф╕нансов╕ органи забезпечують вт╕лення в життя державно╖ ф╕нансово╖ пол╕тики, анал╕зують показники розвитку економ╕ки в╕дпов╕дного рег╕ону, вживають заход╕в щодо оздоровлення ф╕нансового становища галузей п╕дв╕домчого рад╕ народних депутат╕в господарства ╕ зб╕льшення доход╕в бюджету.
Разом з ╕ншими економ╕чними органами м╕сцев╕ ф╕нансов╕ органи розробляють проекти зведених баланс╕в ф╕нансових ресурс╕в для в╕дпов╕дних територ╕й щодо розвитку ф╕нансових можливостей рег╕ону ╕ на ╖х основ╕ розробляють бюджети в╕дпов╕дних рад народних депутат╕в; ведуть обл╕к ╕ складають зв╕ти про виконання бюджету, готують ╕нформац╕йн╕ матер╕али, допов╕д╕ органам м╕сцево╖ влади Й управл╕ння про х╕д ╕ п╕дсумки виконання бюджету та пропозиц╕╖ щодо зб╕льшення доход╕в.
М╕сцев╕ ф╕нансов╕ органи вир╕шують питання про в╕дстрочення платеж╕в, вносять пропозиц╕╖ виконавчим органам про надання п╕льг щодо податк╕в ╕ платеж╕в до бюджету за висновками податкових ╕нспекц╕й. За статистичними ╕ бухгалтерськими зв╕тами, анал╕тичними ╕ прогнозними розрахунками вони анал╕зують економ╕чне й ф╕нансове становище галузей економ╕ки, тенденц╕╖ та динам╕ку розвитку р╕зних форм власност╕, формують в╕дпов╕дний банк даних ╕з метою вишукування та моб╕л╕зац╕╖ ф╕нансових ресурс╕в на основ╕ п╕двищення ефективност╕ виробництва.
М╕сцев╕ ф╕нансов╕ органи беруть участь у розробц╕ пропозиц╕й щодо зм╕ни форм власност╕ та метод╕в господарювання на п╕дпри╓мствах комунально╖ власност╕, створення ринку ц╕нних папер╕в.
Вони надають методичну й практичну допомогу виробничим об'╓днанням, державним корпорац╕ям, асоц╕ац╕ям, п╕дпри╓мствам та орган╕зац╕ям ╕з питань ф╕нанс╕в, бухгалтерського обл╕ку ╕ зв╕тност╕, впровадження ринкових в╕дносин. В╕дпов╕дно до затверджених у бюджет╕ напрямк╕в вони також ф╕нансують заходи щодо розвитку м╕сцевого господарства, осв╕ти, охорони здоров'я, науки, культури, м╕сцевих орган╕в влади й управл╕ння, соц╕ально-економ╕чних програм.
2)Необх╕дн╕сть та сутн╕сть прогнозування масштабу державних ф╕нанс╕в
Процес прогнозування склада╓ться з ряду═етап╕в,═кожний з яких вир╕шу╓ певну задачу:
o визначення задач╕;
o зб╕р ретроспективно╖ ╕нформац╕╖ про об'╓кт;
o формал╕зац╕я задач╕;
o виб╕р метод╕в ╕ алгоритму;
o моделювання на основ╕ ретроспективних даних оц╕нки якост╕ модел╕;
o видача результат╕в прогнозу.
╤сну╓ к╕лька основних понять в галуз╕ прогнозування.
Прогноз═- це науково обгрунтоване, ймов╕рне судження про можлив╕ стани об'╓кта в майбутньому, про альтернативн╕ шляхи ╕ терм╕ни його зд╕йснення. Процес розробки прогноз╕в назива╓ться прогнозуванням.
Прогнозування═- специф╕чний вид п╕знавально╖ д╕яльност╕, шо припуска╓ досл╕дження ше не ╕снуючого об'╓кта.
За═масштабом прогнозування═вид╕ляють:
o макроеконом╕чний ╕ структурний (м╕жгалузевий ╕ м╕жрег╕ональний) прогнози;
o прогнози розвитку галузевих комплекс╕в (паливно-енергетичного, агропромислового, сфери обслуговування населення та ╕н.);
o прогнози галузев╕ ╕ рег╕ональн╕;
o прогнози на р╕вн╕ окремих п╕дпри╓мств;
o прогнози виробництва окремих продукт╕в.
За═часом═прогнози под╕ляються таким чином:
o оперативн╕;
o короткостроков╕;
o середньостроков╕;
o довгостроков╕.
Оперативний прогноз ма╓ пер╕од попередження до одного м╕сяця, короткостроковий - в╕д одного м╕сяця до року, середньо-строковий - в╕д року до п'яти рок╕в, довгостроковий - в╕д п'яти ╕ б╕льше рок╕в.
Розпод╕л прогноз╕в в залежност╕ в╕д═характеру досл╕джуваних об'╓кт╕в═пов'язаний з р╕зними аспектами в╕дтворювального процесу. За ц╕╓ю ознакою вид╕ляють так╕ прогнози:
o розвитку виробничих в╕дносин;
o соц╕ально-економ╕чних насл╕дк╕в науково-техн╕чного прогресу;
o розвитку економ╕ки в ц╕лому (╖╖ темп╕в, фактор╕в ╕ структури);
o в╕дтворення трудових ресурс╕в, зайнятост╕ ╕ п╕дготовки кадр╕в;
o економ╕чного використання природних ресурс╕в;
o в╕дтворення основних фонд╕в ╕ кап╕тальних вкладень;
o р╕вня життя ╕ доход╕в населення;
o ф╕нансових в╕дносин, доход╕в ╕ ц╕н;
Економ╕чний прогноз ма╓ дати об'╓ктивне достов╕рне уявлення про те, що може бути за тих чи ╕нших умов. В╕н може стати над╕йною основою для прийняття державних р╕шень при його включенн╕ в макроеконом╕чний план, тим самим надаючи останньому директивного характеру. Прогноз та план як економ╕чн╕ досл╕дження мають базуватися на певних методолог╕чних принципах.