9. Якщо на восьмий день з дати ре╓страц╕╖ безроб╕тного, що ╓ застрахованою особою, в╕дсутн╕ дан╕ в повному обсяз╕ для обчислення страхового стажу та середньо╖ зароб╕тно╖ плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безроб╕ттю признача╓ться в м╕н╕мальному розм╕р╕, який встановлю╓ться правл╕нням Фонду.
П╕сля надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного ре╓стру, для в╕йськовослужбовц╕в - п╕сля подання особою документ╕в з в╕йськового ком╕сар╕ату, де така особа перебувала на обл╕ку, в╕йськово╖ частини або орган╕в, де проходила службу, зд╕йсню╓ться перерахунок виплати допомоги по безроб╕ттю з дня ╖╖ призначення. У раз╕ припинення ре╓страц╕╖ безроб╕тного перерахунок може зд╕йснюватися за заявою особи або за р╕шенням суду.
10. Допомога по безроб╕ттю признача╓ться в межах двор╕чного пер╕оду, який почина╓ться з восьмого календарного дня п╕сля ре╓страц╕╖ безроб╕тного та зак╕нчу╓ться в╕дпов╕дного м╕сяця та числа другого року. Початком наступного двор╕чного пер╕оду ╓ в╕дпов╕дно день призначення допомоги по безроб╕ттю п╕сля зак╕нчення попереднього двор╕чного пер╕оду.
Двор╕чний пер╕од продовжу╓ться на строк д╕╖ поважних причин, зазначених у═п╕дпункт╕ 2═пункту 2 розд╕лу III цього Порядку, за умови ре╓страц╕╖ (перере╓страц╕╖) безроб╕тного не п╕зн╕ше 30 календарних дн╕в п╕сля зак╕нчення д╕╖ зазначених причин.
11. Виплата допомоги по безроб╕ттю признача╓ться в межах двор╕чного пер╕оду з урахуванням продовженого на строк д╕╖ поважно╖ причини, визначено╖ в═п╕дпункт╕ 2═пункту 2 розд╕лу III цього Порядку.
У межах двор╕чного пер╕оду к╕льк╕сть дн╕в виплачено╖ допомоги по безроб╕ттю врахову╓ться сумарно за вс╕ма випадками ре╓страц╕╖ (перере╓страц╕╖) безроб╕тного з урахуванням дн╕в скорочення тривалост╕ виплати допомоги по безроб╕ттю.
У раз╕ повторно╖ ре╓страц╕╖ (перере╓страц╕╖) безроб╕тного в межах двор╕чного пер╕оду йому виплачу╓ться в╕дпов╕дний залишок допомоги по безроб╕ттю.
Заре╓строваним безроб╕тним, як╕ в поточному двор╕чному пер╕од╕ отримали допомогу по безроб╕ттю в повному обсяз╕, допомога по безроб╕ттю признача╓ться на наступний двор╕чний пер╕од за умови ╖хньо╖ повторно╖ ре╓страц╕╖ п╕сля працевлаштування.
4.Страхування в╕д нещасного випадку ╓ самост╕йним видом загальнообов'язкового державного соц╕ального страхування, за допомогою якого зд╕йсню╓ться соц╕альний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процес╕ ╖х трудово╖ д╕яльност╕.
Завданнями страхування в╕д нещасного випадку ╓:
o проведення проф╕лактичних заход╕в, спрямованих на усунення шк╕дливих ╕ небезпечних виробничих фактор╕в, запоб╕гання нещасним випадкам на виробництв╕, профес╕йним захворюванням та ╕ншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами прац╕;
o в╕дновлення здоров'я та працездатност╕ потерп╕лих на виробництв╕ в╕д нещасних випадк╕в або профес╕йних захворювань;
o в╕дшкодування матер╕ально╖ та морально╖ шкоди застрахованим ╕ членам ╖хн╕х с╕мей.
Реал╕зац╕╖ цих завдань сприяють ╕ деяк╕ положення Закону Укра╖ни "Про охорону прац╕". Так, наприклад, прац╕вники п╕д час прийняття на роботу ╕ в процес╕ роботи повинн╕ проходити за рахунок роботодавця ╕нструктаж, навчання з питань охорони прац╕, з надання
першо╖ медично╖ допомоги потерп╕лим в╕д нещасних випадк╕в ╕ правил повед╕нки у раз╕ виникнення авар╕╖.
Прац╕вники, зайнят╕ на роботах з п╕двищеною небезпекою або там, де ╓ потреба у профес╕йному добор╕, повинн╕ щороку проходити за рахунок роботодавця спец╕альне навчання ╕ перев╕рку знань в╕дпов╕дних нормативно-правових акт╕в з охорони прац╕. Посадов╕ особи, д╕яльн╕сть яких пов'язана з орган╕зац╕╓ю безпечного ведення роб╕т, п╕д час прийняття на роботу ╕ пер╕одично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перев╕рку знань з питань охорони прац╕ за участю профсп╕лок.
У раз╕ виявлення у прац╕вник╕в, у тому числ╕ посадових ос╕б, незадов╕льних знань з питань охорони прац╕, вони повинн╕ у м╕сячний строк пройти повторне навчання ╕ перев╕рку знань.
На п╕дпри╓мствах з чисельн╕стю працюючих понад 50 ╕ б╕льше ос╕б, роботодавець повинен створити службу охорони прац╕ (в╕дпов╕дно до типового положення, що затверджу╓ться центральним органом виконавчо╖ влади з питань нагляду за охороною прац╕). На менших п╕дпри╓мствах ц╕ функц╕╖ можуть виконувати особи, як╕ мають в╕дпов╕дну п╕дготовку. Служба охорони прац╕ п╕дпорядкову╓ться безпосередньо роботодавцю.
Спец╕ал╕сти служби охорони прац╕ у раз╕ виявлення порушень охорони прац╕ мають право:
o видавати кер╕вникам структурних п╕дрозд╕л╕в п╕дпри╓мства обов'язков╕ для виконання приписи щодо усунення наявних недол╕к╕в, одержувати в╕д них необх╕дн╕ в╕домост╕, документац╕ю ╕ пояснення з питань охорони прац╕;
o вимагати в╕дсторонення в╕д роботи ос╕б, як╕ не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, ╕нструктажу, перев╕рки знань ╕ не мають допуску до в╕дпов╕дних роб╕т або не виконують вимог нормативно-правових акт╕в з охорони прац╕;
o зупиняти роботу виробництва, д╕льниц╕, машин, механ╕зм╕в, устаткування та ╕нших засоб╕в виробництва у раз╕ порушень, як╕ створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
o надсилати роботодавцю подання про притягнення до в╕дпов╕дальност╕ прац╕вник╕в, як╕ порушують вимоги щодо охорони прац╕.
Припис спец╕ал╕ста з охорони прац╕ може скасувати лише роботодавець. На п╕дпри╓мств╕ з метою забезпечення пропорц╕йно╖ участ╕ прац╕вник╕в у вир╕шенн╕ будь-яких питань безпеки, г╕г╕╓ни прац╕ та виробничого середовища за р╕шенням трудового колективу може створюватися ком╕с╕я з питань охорони прац╕.
Ком╕с╕я склада╓ться з представник╕в роботодавця та профес╕йно╖ сп╕лки, а також уповноважено╖ найманими прац╕вниками особи, спец╕ал╕ст╕в з безпеки, г╕г╕╓ни прац╕ та ╕нших служб п╕дпри╓мства в╕дпов╕дно до типового положення, що затверджу╓ться центральним органом виконавчо╖ влади з нагляду за охороною прац╕.
Р╕шення ком╕с╕╖ мають рекомендац╕йний характер.
Основними принципами страхування в╕д нещасного випадку ╓:
o паритетн╕сть держави, представник╕в застрахованих ос╕б та роботодавц╕в в управл╕нн╕ страхуванням в╕д нещасного випадку;
o сво╓часне та повне в╕дшкодування шкоди страховиком;
o обов'язков╕сть страхування в╕д нещасного випадку ос╕б, як╕ працюють на умовах трудового договору (контракту) та ╕нших п╕дставах, передбачених законодавством про працю, а також добров╕льн╕сть такого страхування для ос╕б, як╕ забезпечують себе роботою самост╕йно та громадян - суб'╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕;
o надання державних гарант╕й реал╕зац╕╖ застрахованими громадянами сво╖х прав;
o обов'язков╕сть сплати страхувальником страхових внеск╕в;
o формування та витрачання страхових кошт╕в на сол╕дарн╕й основ╕;
o диференц╕ювання страхового тарифу з урахуванням умов ╕ стану безпеки прац╕, виробничого травматизму та профес╕йно╖ захворюваност╕ на кожному п╕дпри╓мств╕;
o економ╕чна зац╕кавлен╕сть суб'╓кт╕в страхування в пол╕пшенн╕ умов безпеки прац╕;
o ц╕льове використання кошт╕в страхування в╕д нещасного випадку.
Суб'╓ктами═страхування в╕д нещасного випадку ╓ застрахован╕ громадяни, а в окремих випадках члени ╖хн╕х с╕мей та ╕нш╕ особи, страхувальники ╕ страховик.
Застрахованою═╓ ф╕зична особа, на користь яко╖ зд╕йсню╓ться страхування. Страхувальниками ╓ роботодавц╕, а в окремих випадках - застрахован╕ особи.
Страховик═- Фонд соц╕ального страхування в╕д нещасних випадк╕в на виробництв╕ та профес╕йних захворювань Укра╖ни (ФСС НВВ).
Об'╓ктом═страхування в╕д нещасного випадку ╓ життя застрахованого, його здоров'я та працездатн╕сть.═Роботодавцем вважа╓ться:
o власник п╕дпри╓мства або уповноважений ним орган та ф╕зична особа, яка використову╓ найману працю;