Выбрать главу

Учасником НПФ═може бути будь-яка ф╕зична═особа як громадяни Укра╖ни, так ╕ноземц╕ та особи без громадянства.═

Особа, що сплачу╓ кошти (що називаються пенс╕йними внесками) на користь учасника НПФ, ╓ вкладником фонду.═

Грош╕, що надходять до НПФ, ╕нвестуються з метою отримання доходу та в╕дпов╕дно примноження суми пенс╕йних накопичень.══

Кожний учасник НПФ ╓ власником сво╖х пенс╕йних накопичень, що сформован╕ за рахунок пенс╕йних внеск╕в, сплачених на його користь, та частини ╕нвестиц╕йного доходу, отриманого НПФ в╕д ╕нвестування.═

Особи, що створюють НПФ, ╓ його засновниками фонду. НПФ може бути створений одним засновником.

Недержавн╕ пенс╕йн╕ фонди бувають трьох вид╕в: корпоративн╕, профес╕йн╕ та в╕дкрит╕.

Корпоративний фонд═створю╓ться одним або к╕лькома юридичними особами-роботодавцями, до яких можуть при╓днуватись ╕нш╕ роботодавц╕-платники.

Роботодавець-платник не ╓ засновником корпоративного пенс╕йного фонду, але користу╓ться багатьма правами ╕ обов'язками по в╕дношенню до обслуговування сво╖х прац╕вник╕в у такому НПФ. Такий роботодавець ма╓ укласти догов╕р про участь у корпоративному пенс╕йному фонд╕ з радою цього фонду.

Учасниками корпоративного НПФ можуть бути виключно ф╕зичн╕ особи, як╕ перебувають (перебували) у трудових в╕дносинах з роботодавцями-засновниками та роботодавцями-платниками цього фонду.

Профес╕йний фонд═може бути заснований об'╓днанням юридичних ос╕б-роботодавц╕в, об'╓днанням ф╕зичних ос╕б, включаючи профес╕йн╕ сп╕лки (об'╓днання профес╕йних сп╕лок), або ф╕зичними особами, пов'язаними за родом ╖х профес╕йно╖ д╕яльност╕ (занять).

Учасниками такого фонду можуть бути виключно ф╕зичн╕ особи, пов'язан╕ за родом ╖х профес╕йно╖ д╕яльност╕ (занять), визначено╖ у статут╕ НПФ.

В╕дкритий фонд═створю╓ться одн╕╓ю або к╕лькома юридичними особами ╕ ╓ доступним для будь-яких юридичних та ф╕зичних ос╕б як вкладник╕в фонду.

13. Медичне страхування можуть проводити в обов'язков╕й та добров╕льн╕й формах.

Основною ц╕ллю обов'язкового медичного страхування ╓ кап╕тал╕зац╕я страхових внеск╕в ╕ надання за рахунок акумульованих кошт╕в медично╖ допомоги вс╕м категор╕ям громадян на законодавчо встановлених умовах та в гарантованих обсягах. Воно ╓ найважлив╕шим елементом системи соц╕ального захисту населення в частин╕ охорони здоров'я. На жаль, механ╕зм обов'язкового медичного страхування в Укра╖н╕ на сьогодн╕ законодавчо не врегульований.

Добров╕льне медичне страхування присутн╓ майже в ус╕х кра╖нах св╕ту. Це пояснюють тим, що державних асигнувань на розвиток медицини недостатньо для ф╕нансування (на р╕вн╕ сучасних медичних стандарт╕в) системи надання населенню медично╖ допомоги. З економ╕чно╖ точки зору добров╕льне медичне страхування ╓ механ╕змом компенсац╕╖ громадянам витрат та збитк╕в, пов'язаних з настанням хвороби або нещасного випадку. За загальносв╕товими стандартами медичне страхування покрива╓ так╕ групи ризик╕в, як╕ виникають у зв'язку ╕з захворюванням:

- затрати на медичн╕ послуги з в╕дновлення здоров'я, реаб╕л╕тац╕╖ чи догляду;

- втрата трудового доходу, викликана неможлив╕стю зд╕йснення трудово╖ д╕яльност╕ як п╕д час захворювання, так ╕ п╕сля настання ╕нвал╕дност╕.

Об'╓ктом добров╕льного медичного страхування ╓ майнов╕ ╕нтереси застрахованих, пов'язан╕ з╕ здоров'ям, як╕ не суперечать законодавству Укра╖ни.

Для обов'язкового медичного страхування характерне те, що сплата страхувальниками внеск╕в зд╕йсню╓ться у встановлених розм╕рах ╕ у встановлений час, а р╕вень страхового забезпечення однаковий для вс╕х застрахованих.

Види ДМС розр╕зняють залежно в╕д:

- насл╕дк╕в хвороби як економ╕чного,так ╕ медико-реаб╕л╕тац╕йного характеру;

- обсягу страхового покриття; типу страхового тарифу;

- ступеня доповнення системи ОМС.

Також сл╕д вид╕ляти основн╕ та додатков╕ види (опц╕они) медичного страхування (це залежить в╕д пол╕тики страхово╖ компан╕╖).

До першого належить страхування витрат на амбулаторне ╕ стац╕онарне медичне обслуговування. Ц╕ гарант╕╖ компенсують витрати на основне л╕кування, необх╕дне по житт╓вих показниках. До другого належать види страхування, що покривають витрати на супутн╕ л╕кувальн╕ послуги або спец╕ал╕зовану медичну допомогу (стоматолог╕ю, родопом╕ч, протезування та деяк╕ ╕нш╕). Залежно в╕д обсягу страхового покриття розр╕зняють:

- повне страхування медичних витрат;

- часткове страхування медичних витрат;

- страхування витрат т╕льки по одному ризику. Повне медичне страхування да╓ гарант╕ю покриття витрат як на амбулаторне, так ╕ на стац╕онарне л╕кування. На в╕дм╕ну в╕д повного часткове страхування покрива╓ витрати або на амбулаторне л╕кування, або на стац╕онарне, або на спец╕ал╕зоване л╕кування (стоматолог╕я, санаторно-курортне л╕кування, родопом╕ч ╕ т.п.) на виб╕р страхувальника.

Сьогодн╕ необх╕дно адаптувати медичну галузь до нових ринкових умов, що склалися в сусп╕льств╕. Адаптац╕я потребу╓ точного обл╕ку конкретних умов, в яких функц╕онувала й ╕сну╓ зараз медична галузь. Реформи в медицин╕ впливають на основн╕ правов╕, економ╕чн╕, пол╕тичн╕, етичн╕, етн╕чн╕ та духовн╕ ц╕нност╕. Нова ефективна робота реформовано╖ медично╖ галуз╕ перерозпод╕лить повноваження, права, ресурси та прив╕ле╖.

Реформи в медичн╕й сфер╕ повинн╕ ╜рунтуватися на розум╕нн╕ ╖╖ завдань ╕ роботи. Медичн╕ прац╕вники по-новому мають розглядати свою практичну д╕яльн╕сть, вивчати та застосовувати нов╕ навички правових в╕дносин з людьми, яким вони надають медичну допомогу. Медичн╕ прац╕вники, як╕ знають про свою роботу б╕льше, повинн╕ брати участь у плануванн╕ та реал╕зац╕╖ реформ.

Перспективи впровадження загальнообов'язкового медичного страхування в Укра╖н╕ сьогодн╕ знаходяться на перетин╕ важливих тенденц╕й ╕снування та реформування охорони здоров'я:

∙ невизначен╕сть державно╖ пол╕тики, необх╕дн╕сть створення концептуальних ╕ законодавчих засад запровадження загальнообов'язкового медичного страхування як одного ╕з джерел ф╕нансування галуз╕ охорони здоров'я;

∙ орган╕зац╕йна та ф╕нансова неготовн╕сть б╕льшо╖ частини ЛПЗ надавати медичн╕ послуги в╕дпов╕дно до ун╕ф╕кованих стандарт╕в та якост╕;

∙ пом╕ркован╕сть та обережн╕сть громадського ставлення до загальнообов"язкового медичного страхування (натом╕сть готовн╕сть сплачувати медичн╕ послуги на т╕ньовому ринку медицини.

14. Добров╕льне медичне страхування та порядок його зд╕йснення в Укра╖н╕.

Добров╕льне медичне страхування (ДМС) ╓ формою захисту ╕нтерес╕в громадян у раз╕ втрати ними здоров'я з будь-яко╖ причини. Воно пов'язане з компенсац╕╓ю громадянам витрат, зумовлених оплатою медично╖ допомоги, та ╕нших витрат, пов'язаних ╕з п╕дтримкою здоров'я:

в╕дв╕дуванням л╕кар╕в та амбулаторним л╕куванням;

придбанням медикамент╕в;

л╕куванням у стац╕онар╕;

отриманням стоматолог╕чно╖ допомоги, зубним протезуванням;

проведенням проф╕лактичних та оздоровчих заход╕в тощо.

Суб'╓ктами добров╕льного медичного страхування ╓:

страхувальники - окрем╕ д╕╓здатн╕ громадяни, п╕дпри╓мства, що представляють ╕нтереси громадян, а також благод╕йн╕ орган╕зац╕╖ та фонди;

страховики - страхов╕ компан╕╖, що мають л╕ценз╕╖ на зд╕йснення цього виду страхування;

медичн╕ установи, що надають допомогу на засоби медичного страхування ╕ також мають л╕ценз╕ю на зд╕йснення л╕кувально-проф╕лактично╖ д╕яльност╕.

Страхов╕ фонди добров╕льного медичного страхування утворюються за рахунок:

-добров╕льних страхових внеск╕в п╕дпри╓мств та орган╕зац╕й;

-добров╕льних страхових внеск╕в р╕зних груп населення;