-добров╕льних внеск╕в окремих громадян.
Добров╕льне медичне страхування може бути ╕ндив╕дуальним ╕ колективним.
Страхов╕ орган╕зац╕╖ укладають угоди з проф╕лактично-л╕кувальними закладами (незалежно в╕д форм власност╕) про надання ними медично╖ допомоги застрахованим за певну плату, яку зобов'язу╓ться гарантувати страховик.
Страховий пол╕с з добров╕льного медичного страхування обумовлю╓ обсяг надання медичних послуг, можлив╕сть вибору умов отримання медично╖ допомоги тощо. Програми добров╕льного медичного страхування розширюють можливост╕ ╕ пол╕пшують умови надання проф╕лактично╖, л╕кувально-д╕агностично╖ та реаб╕л╕тац╕йно╖ допомоги.
Тарифи на медичн╕ та ╕нш╕ послуги з добров╕льного медичного страхування встановлюються за згодою страховика ╕ медично╖ установи, що обслугову╓ застрахованих.
Розм╕ри страхових внеск╕в встановлюються на догов╕рн╕й основ╕ страховика ╕ страхувальника з урахуванням оц╕нки ймов╕рност╕ захворювання страхувальника у зв'язку з в╕ком, профес╕╓ю, станом здоров'я тощо.
На в╕тчизняному ринку добров╕льного медичного страхування д╕ють понад 50 страхових компан╕й. Серед них "Алькона" ВАТ СК, "Остра-Ки╖в" ЗАТ АСК, "Оранта-Донбас" ВАТ СК, "Укрнафтатранс" ЗАТ СК, "Укра╖нська охоронна страхова компан╕я" AT та ╕н.
Мета ДМС - гарантування громадянам (застрахованим особам) при настанн╕ страхового випадку оплати вартост╕ медично╖ допомоги за рахунок кошт╕в страхових резерв╕в та ф╕нансування проф╕лактичних заход╕в.
Головн╕ завдання ДМС:
забезпечення охорони здоров'я населення;
забезпечення в╕дтворення населення;
розвиток медичного обслуговування;
ф╕нансування системи охорони здоров'я;
перерозпод╕л кошт╕в, що використовуються на оплату медичних послуг, м╕ж р╕зними верствами населення.
Договори ДМС передбачають обов'язков╕сть конкретно╖ застраховано╖ особи, майнов╕ ╕нтереси котро╖ застраховано.
В Укра╖н╕ одн╕╓ю з перших страхових компан╕й, яка утворила ас╕станський центр, була ДАСК "Укр-медстрах". Зараз цей центр став окремою компан╕╓ю, яка п╕дтриму╓ найт╕сн╕ш╕ стосунки з "Укрмедстрах". Його назва - "Ас╕станс Центр "L.I.S". В╕н ма╓ статус оф╕су-кореспондента EUROPE ASSISTANCE - л╕дера св╕тового ас╕стансу, який ма╓ можливост╕ надавати весь спектр допомоги застрахованим особам на ╓вропейському р╕вн╕.
15.Нагляд за д╕яльн╕стю ц╕льових страхових фонд╕в загально- обов' язкового соц╕ального страхування зд╕йсню╓ Спостережна рада. Спостережна рада зд╕йсню╓ контроль за виконанням статутних задач та ц╕льовим використанням кошт╕в в╕дпов╕дним фондом з загальнообов' язкового державного соц╕ального страхування (ЗДСС). З ц╕╓ю метою у склад Спостережно╖ ради входять представники в╕д застрахованих громадян та держави.
Державний нагляд зд╕йсню╓ спец╕ально уповноважений Каб╕нетом М╕н╕стр╕в Укра╖ни центральний орган виконавчо╖ влади.
Нагляд за виконанням страховиками та страхувальниками закон╕в Укра╖н╕ з ЗДСС, ╕нших нормативно-правових акт╕в зд╕йсню╓ держава.
Страховики та страхувальники зобов'язан╕ надавати посадовим особам орган╕в державного нагляду за д╕яльн╕стю страховик╕в вс╕ документи та дов╕дки, необх╕дн╕ для зд╕йснення ними функц╕й контролю.
Якщо страховиком прийнято р╕шення з порушенням страхового законодавства, чи страхувальник не викону╓ вимог цього законодавства, орган державного нагляду вказу╓ на допущен╕ порушення та встановлю╓ строк для ╖х усунення. Якщо у цей строк страховик або страхувальник не усуне порушення, незаконне р╕шення скасову╓ться органом державного нагляду з наступним в╕дшкодуванням втрат за рахунок страховика або страхувальника. В строк двох тижн╕в страховики або страхувальники можуть оскаржити р╕шення органа державного нагляду у суд╕.
Орган державного нагляду може вимагати скликання зас╕дання правл╕ння ц╕льового страхового фонду. Якщо ця вимога не буде виконана, орган державного нагляду може сам скликати ╕ провести зас╕дання правл╕ння ц╕льового страхового фонду.
За невиконання в╕дпов╕дного р╕шення органу державного нагляду члени правл╕ння ц╕льового страхового фонду можуть бути позбавлен╕ сво╖х повноважень.
ТТААААААКККККК
1.Управл╕ння в╕йськами (управл╕ння бо╓м) - це п╕дготовка, ведення ╕ забезпечення бойових д╕й командиром за допомогою штабу та ╕нших орган╕в управл╕ння.
Сутн╕сть управл╕ння у в╕йськов╕й справ╕ поляга╓ в д╕яльност╕ командир╕в, начальник╕в, штаб╕в ╕ ╕нших орган╕в управл╕ння з п╕дтримки бойово╖ готовност╕ ╕ бо╓здатност╕ в╕йськ, п╕дготовки бойових д╕й ╕ управл╕ння ними при виконанн╕ поставлених завдань.
Основн╕ принципи управл╕ння в╕йськами:
╓дн╕сть державного ╕ в╕йськового кер╕вництва;
╓диноначальн╕сть;
централ╕зац╕я управл╕ння з наданням п╕длеглим ╕н╕ц╕ативи у визначенн╕ способ╕в виконання поставлених ╖м завдань;
тверд╕сть ╕ наполеглив╕сть при вт╕ленн╕ прийнятих р╕шень (план╕в) у життя;
оперативне ╕ гнучке реагування на зм╕ни обстановки;
особиста в╕дпов╕дальн╕сть командир╕в, начальник╕в за прийнят╕ р╕шення, застосування п╕дпорядкованих в╕йськ ╕ результати виконання поставлених завдань.
2.Систе́ма управл╕́ння в╕йська́ми═- орган╕зац╕йно-техн╕чна основа═управл╕ння в╕йськами═(силами). Вона включа╓:
органи управл╕ння,
пункти управл╕ння,
засоби управл╕ння═- зв'язок та комплекси автоматизованого управл╕ння, а також ╕нш╕ спец╕альн╕ засоби.
Основн╕ складов╕ системи управл╕ння:
Орган управл╕ння в╕йськами═- це орган╕зац╕йно-штатн╕ або створен╕ тимчасово═штаби,═колективи, окрем╕ посадов╕ особи, що над╕лен╕ правами ╕ обов'язками щодо кер╕вництва в╕йськами (силами) у═мирний═╕═во╓нний час.
Пункт управл╕ння в╕йськами═- це спец╕ально обладнан╕ ╕ оснащен╕ техн╕чними засобами м╕сця, зв╕дки командир з оф╕церами штабу та ╕ншими органами управл╕ння зд╕йсню╓ керування═п╕дрозд╕лами, частинами (з'╓днаннями) при п╕дготовц╕ ╕ в ход╕═бойових д╕й═(операц╕й) або п╕д час бойового чергування.
Система зв'язку включа╓:
вузли зв'язку польових рухомих пункт╕в управл╕ння;
опорн╕, допом╕жн╕ ╕ ретрансляц╕йн╕ вузли (пункти);
вузли (станц╕╖)═фельд'╓герсько-поштового зв'язку, що розгортаються зг╕дно з прийнятою системою пункт╕в управл╕ння.
Вимоги до системи управл╕ння:
висока═бойова готовн╕сть;
ст╕йк╕сть;
забезпечення можливост╕ як централ╕зованого, так ╕ децентрал╕зованого управл╕ння в╕йськами.
3. Батальйон, що д╕╓ як загальнов╕йськовий резерв, займа╓ вказаний йому район зосередження, готу╓ оборонн╕ позиц╕╖, може виконувати раптово виникл╕ завдання.
Артилер╕йськ╕ п╕дрозд╕ли═призначен╕ для вогневого ураження наступаючого противника перед передн╕м кра╓м та в глибин╕ оборони, прикриття фланг╕в вогнем, боротьби ╕з засобами вогневого ураження противника. Вогнев╕ позиц╕╖ артилер╕йських п╕дрозд╕л╕в призначають переважно на танконебезпечних напрямках. Вогнев╕ позиц╕╖ ешелонуються вглибину. Для маневру п╕дрозд╕лами готують запасн╕ й тимчасов╕ вогнев╕ позиц╕╖ та шляхи пересування до них.
Протитанковий резерв═в оборон╕ веде боротьбу з танками та ╕ншими броньованими машинами противника, що прорвалися, прикрива╓ танконебезпечн╕ напрямки та проломи, утворен╕ у бойовому порядку, в╕дкрит╕ фланги та стики, а також прикрива╓ розгортання та д╕╖ п╕дрозд╕л╕в, як╕ проводять контратаку. Йому вглибин╕ оборони призначають район зосередження (основний та запасний), а на танконебезпечних напрямках - к╕лька рубеж╕в розгортання.
Протидесантний резерв═в оборон╕ знищу╓ десанти противника, що висадилися (аеромоб╕льн╕ й диверс╕йно-розв╕дувальн╕ групи), самост╕йно чи у вза╓мод╕╖ з п╕дрозд╕лами другого ешелону (загальнов╕йськового резерву). Йому вглибин╕ оборони на ймов╕рному напрямку висадки десанту противника призначають райони зосередження.
Передову позиц╕ю═створюють здеб╕льшого за в╕дсутност╕ смуги забезпечення перед передн╕м кра╓м оборони на в╕дстан╕, до 6 км з метою ввести противника в оману стосовно д╕йсного положення переднього краю та побудови оборони, уникнути раптового нападу противника на п╕дрозд╕ли першого ешелону, в╕дбити атаку п╕дрозд╕л╕в розв╕дки та змусити передчасно розгорнути його головн╕ сили.