Давні міфи та галюцинації були подібні в головному — вони недвозначно натякали, що людство стало лишень однією з багатьох розвинених цивілізацій, які в різні часи населяли нашу планету. Якщо вірити переказам, задовго до того, як перший земноводний попередник людини виповз на сушу з теплого океану триста мільйонів років тому, невимовно дивні на вигляд істоти спорудили вежі до неба і розгадали всі таємниці Природи. Одні прилетіли сюди з далеких зірок, деякі були прадавніми, як сам космос; інші народжувалися на Землі, випередивши появу перших бактерій нинішнього життєвого циклу такою ж мірою, якою самі ці бактерії випереджали появу власне людини. Говорилося про сотні мільйонів років, зв’язок з іншими галактиками та всесвітами. Певна річ, тут не йшлося про час у його людському розумінні.
Однак більшість легенд і снів була пов’язана з однією порівняно пізньою расою, представники якої сильно відрізнялися від усіх відомих нашій науці форм життя і населяли Землю за сто п’ятдесят мільйонів років до появи людини. Ця раса, як свідчили легенди, була найвидатнішою серед усіх і єдина володіла таємницею часу. Вона змогла пізнати все, що колись було відоме, і все, що тільки буде відоме решті цивілізацій цієї планети за довгий час її існування, навчившись проникати свідомістю у минуле й майбутнє, навіть перекидати місток через віддалі у мільйони років і вивчати спадщину тих чи тих епох. Звершення цієї раси лягли в основу всіх легенд про ясновидців, включно з тими, що стали частиною міфології людства.
У їхніх величезних бібліотеках було зібрано тексти й картини, що зберігали увесь обсяг знань землян — починаючи від історії розвитку і фізіології кожної розумної раси і закінчуючи повним описом досягнень у мистецтві, опануванні мов і особливостей психології. Серед цього величезного масиву інформації Велика Раса обрала і запозичила ті ідеї, витвори мистецтва й технічні новації, які були придатними для умов її існування. При цьому добувати відомості з минулого, захищеного від проникнення свідомості, виявилось набагато важче, ніж із майбуття.
В останньому випадку усе відбувалося легше і матеріальніше. За допомогою спеціальних технічних засобів свідомість спрямовували у прийдешнє; надчуттєвим чином вона досягала потрібної епохи, а там після кількох попередніх спроб обирала найбільш розвиненого представника розумної раси, панівної у поточний історичний період. Утвердившись в його мозку і випромінюючи власні вібрації, свідомість відправляла заміщену особистість зворотним маршрутом і змушувала останню перебувати у своїй тілесній оболонці аж до завершення програми і повернення кожного з них на своє місце. Вселяючись у фізичне тіло представника майбутньої раси, спрямована свідомість зазвичай надалі виступала як звичайний член цієї спільноти, зовнішньої подоби якої вона набувала, і намагалася якнайшвидше зібрати усю можливу інформацію про передові на той час технології.
Тим часом витіснена свідомість, опинившись у чужому часі й чужому тілі, потрапляла під пильну охорону. Особливо стежили за тим, аби вона не завдала шкоди тілу, в якому тимчасово перебувала, і в той же час досвідчені розпитувачі витискали з неї все, що могло бодай трохи зацікавити дослідників. Нерідко допит провадили рідною мовою полоненого, якщо під час попередніх подорожей уже встигали здобути відповідну інформацію. Коли істоти Великої Раси фізично не могли відтворити мови носія заміщеної свідомості, створювалися розумні машини, здатні відтворити чужу мову як на музичному інструменті. Самі представники Великої Раси зовні виглядали як велетенські складчасті конуси до десяти футів заввишки, голова та деякі інші органи розташовувалися на кінцях товстих еластичних відростків, що відгалужувались від конусів. Вони розмовляли за допомогою клацання і шереху величезних лап чи то клешень, якими завершувалися дві з чотирьох кінцівок, а пересувалися, розширюючи і стискаючи майже десятифутову нижню клейку частину конуса.