- Що там твоя щелепа? - Міша стурбовано дивився на Лайму. Дівчина зраділа що вони на мить змогли розмовляти як нормальні люди, а не ідіоти що залізли у страшний підвал за свої ж гроші.
- Краще на нагадуй, - відмахнулася Лайма, а сама знов через губу помацала передні зуби.
- Дивися, - Міша знайшов в потайній кишені халата папірець. "Я завжди любив оперувати пацієнтів своїми іменними ножицями". Міша пройшов до столу з інструментами і почав порсатися на ньому. Лайма навіть не хотіла ні до чого торкатися, навіть якщо сто разів переконати себе, що все це несправжнє, воно все одно залишається брудним і старим. А головне чиїмсь, хтось користувався цим не зрозуміло коли і в яких цілях. Вона і так ніяк не могла відігнати думку про те, що полізла собі в рот рукою якої чіпала усю цю старизну. Її підсвідомість вже малювала сотні страшних хвороб, якими вона могла заразитися доторкнувшись до своєї розбитої губи брудними руками. Лайма підняла голову та подивилася на операційну лампу. На мить її аж здригнуло. Невідомо скільки реальних операцій пройшли під цією лампою, і в чому дійсно брали участь усі ці інструменти. Дівчина завжди вірила в енергетику речей, а ще в інфекції які можуть жити роками і століттями і заразити людину через багато років. Як наприклад грибок в гробниці Тутанхамона. Ох, даремно вона про це згадала, тепер їй не буде спокою доки вона не здасть кров на аналіз після повернення додому. Така вже вона була педантична до свого здоров'я. Взагалі вона завжди думала, що в квестах використовуються нові предмети спеціально постарені, але не справжні старі і жахливі речі. А ці були явно справжніми. - Я знайшов ключ, - Міша показав ножиці, які зможуть відкрити лаз в стіні. Лайма взагалі зависла в часі і навіть не помітила коли Міша все розгадував. Вона підійшла подивитися на ножиці, на них були вигравійовані ініціали Е.А. У дівчини по спині пробіг неприємний холодок. - Нічого собі, вони навіть його ініціали вигравіювали. Ксюша подивися. Раптом друзі усвідомили, що Ксюши в кімнаті немає. Відколи включили світло її тут і не було. Але Міша був зайнятий розгадкою, а Лайма обсмаковуванням своїх фобій, підрахунком мікробів і дослідженням поганої енергетики чиїхсь речей. Ось вони і не помітили зникнення подруги. - Куди вона поділася?- Лайма не переставала дивуватися як цей квест лякає її все більше і більше. І кожного разу коли здавалося, що сильніше вже нікуди творці підкидали щось новеньке. - Як вони змогли відвести її в темряві так що б вона не кричала? - А вона і кричала, тоді коли з'явився актор, напевно доки ми вищали вони її і намовили сховатися. Лайма з жалем думала, що було б добре як би адмін забрав її, тоді вона могла б спокійно сидіти перед камерами і сміятись з переляканих облич своїх друзів, а потім вискочити у кінці і злякати їх ще більше. - Лайма ти зрозуміла в чому прикол, вони найсміливіших забрали, що б ми з тобою два боягузи ворушилися і розгадували самі. Скажу тобі залишитися удвох в подібному квесті не дуже приємно. - Та, що ти говориш!Мені давно вже тут неприємно, навіть коли ми були вчотирьох. Міша давай будь ласка швидше все проходити і йти звідси. Я все одно не міркую від страху, тому розгадуй швидше сам, а я стоятиму в якомусь безпечному кутку. Міша відкрутив ножицями гайки, вони разом відклали деревинку що закривала отвір в стіні і Міша першим заліз в лаз за стіною. Лайма поповзла за ним. Підлога була всипана брудом і пилом, її нові джинси за одну годину проведену тут перетворилися в таку ж старизну як і одяг доктора Єгорова. Дівчина знову опинилася в непроглядній пітьмі і зрозуміла, що більше не в змозі тут знаходитися. Вона вже погано взагалі міркувала, її паралізувала уся ця пітьма і очікування того, що вона може з собою принести. Несподівано вона почула, як в попередній кімнаті деревинку приставили назад, закривши тим самим лаз. Спалахнуло світло і тут же згасло. Спалахнуло і згасло. Чудово, в четвертій кімнаті були встановлені лампи які постійнодратівливо блимали і періодично згасали. Лайма різко обернулася і зрозуміла, що в кімнаті вона абсолютно сама!Міша зник!Тільки не це. Страх в її думках і тілі досяг вже такого апогею при якому вона не могла нічого розгадувати. Вона думала сісти в кут і просто чекати коли закінчиться час, але боялася що актор підійде до неї, сидячої у кутку і включить електрошокер прямо перед її носом. Їй захотілося плакати, щелепа і зуби нили. Емаль травмованих зубів потроху кришилася, постійно нагадуючи Лаймі про реальну проблему. Окрім страху усі її думки були зайняті зубами і тим чи не занесла вона інфекцію зі своїх брудних рук. Потрібно було вийти з квеста ще тоді коли її ударили в щелепу. Все, вона більше не може тут знаходитися! - Я хочу закінчити гру, - звернулася до адміна Лайма. Адміністратор не відповідав. - Ау, - вона помахала руками перед камерою, - Ви мене чуєте?Мені дуже страшно, я не хочу та не буду нічого розгадувати. Адмін мовчав. Ні, це вже взагалі не смішно. Ніде в умовах квеста не пишуть, що ти можеш залишитися один. Її про таке не попереджали, вона більше не може тут знаходитися!Вона отримала травму ще і залишилася одна в такому жахливому місці. Навіщо вони взагалі сюди пішли? - Ви мене чуєте?- вона знову помахала руками перед камерою. Але їй знову ніхто не відповідав. Лайма завжди була неконфліктною людиною, але зараз твердо вирішила, що влаштує організаторам скандал. Напише в усіх соцмережах і на усіх сайтах гнівні кляузи і тим більше буде вимагати назад сплачені гроші. Де це бачено?Адмін повинен сидіти і дивитися камери постійно. А раптом комусь стане зле?Та їй вже стало зле! Лайма із злістю зрозуміла, що у неї немає іншого виходу окрім як шукати розгадку. Може це остання кімната і адмін разом з Ксюшею, Борисом і Мішею чатують під дверима що б разом її налякати. Дівчина огляділася, в кімнаті стояло шість столів для розтину, ведика шафа і маленька тумбочка. Від вигляду столів, вол