Выбрать главу
Юнак ходив у камуфляжі. А от коли скупнувсь і сів, То не знайшов своїх трусів... Аж глядь: з кущів царівна стежить І біля себе все те держить. Проте, юнак не розгубився І тут же шляпою прикрився... Та фея вмить заголосила: -Допоможіть, змія вкусила! Юнак як був - пішов до феї, Очей не зводячи із неї, Схопив він ту змію за жало А шляпа все-таки не впала... Отож, піднімемо бокали, Щоб силу ми таку всі мали, Щоб шляпи в нас без рук тримались. 2 8 -16.1.1989 р. МАЛЕНЬКА СТАНИЦЯ Якось друзі зустрілися І Гриць каже Вові: -Я вирішив одружитись. -На кому? -Прудковій. -Ти бува не з глузду з’їхав? - Вовочка до Гриця,- Та із нею ж переспала Вся Донська станиця! -Заспокойся!- Гриць до Вови,- Скільки в тій станиці? Чи звертати варт увагу На такі дрібниці? 6.2.2003 р. Я БІЛЬШЕ НЕ БРАЛА Коли жінка прилетіла Із курорту в Вашингтон, Чоловік рішив дружині Влаштувать Армагедон. І з єхидством він до неї: Скільки заробила? -З мене досить і на столик Гроші положила. -Я б тобі не дав і гривні, Хоч би й дибки стала!... -А я, любий, а ні з кого Більше і не брала. 6.2.2003 р. ОЦЕ ТАК ГОРЕ! В Євпаторії Христина Все поносить Онесима: -Замахав мене у дошку - Що не втримаю вже й ложку.
Жінки глянули на море: -От би нам твоє те горе! 7.7.1990 р. САМ ПРОЦЕС Вийшла мамочка в садочок З діточками погулять, А тут парубок моторний Став до діток загравать. Жінка глянула на нього І втягнувши трохи прес: -Ви так любите діточок? -Не зовсім, а - сам процес. 12.3.2004 р. СКРИПКА Під горою біля ставу Зайченя стрибало, Ой, яку красу дівчатко В пазуху сховало. Я як глянув на ту скрипку, На оте багатство, То й не зчувся, як попав я До дівчини в рабство. Й з того часу як зустрінусь - Спокію не знаю, Бо всі хлопці спать лягають, Я ж - на скрипці граю. 15.9.2004 р. ЗА БОЙОВІ ЗАСЛУГИ П’ятий рік живе Марина В задоволення своє, Не працює і не вчиться: Все гуляє та все п’є. Так як рік - так і дитинка, Так як другий - так і дві: -Це вам, любі мої предки, За заслуги бойові! 11.6.1992 р БРОНЬ Йде Бугай. Реве аж стогне: Не дає Коза. Хтось сказав, в неї гаряча Квіточка ота. Й так біднязі закортіло Влізти в той вогонь... А тут - на тобі - начальство Наложило бронь! -Що за штучки, за порядки?- Заревів Бугай.- Все у них: машини, дачі, Ще й Козу їм дай! 23.7.1976 р. КОРОЛІВСЬКЕ ТІЛО Довго дівка придивлялась До Грицька Рудого, Бо вже надто сподобалась Штука та, що в нього... Тільки, що його придумать, Міркувала Люда, Щоб і дать йому та, звісно, І не взнали люди? Бо, гляди, в селі ще скажуть: Дівка аморальна, Якщо буде з чоловіком Жити нелегально. Ото й стала біля нього Красотою терти, Що хлопчині тільки й всього - Залишилось вперти. Поки Гриць робив роботу, Та його любила, І як грамотний верстатник Попкою крутила. Та так попкою крутила - Аж поле шуміло... Й тільки блискало навколо Королівське тіло. І від блискавок стегенець Аж в душі гриміло, Що у Гриця від роботи Все нутро горіло. А коли він їй відмовив - В суд дала заяву, Що її, мов, те хлопчисько В полі згвалтувало. -Ну хіба ж це не кощунство?! - Вигукнув хлопчина,- Сама ж мене заманила В поле, де калина. -От і добре! - судді тут же За слова вчепились.- -Продовжуйте. Значить правда, Що вдвох веселились? -Звісно правда. -Продовжуйте,- Судді до хлопчини,- Що ви з дівкою робили Там, біля калини? -Що робив? Ішов гуляти З магазина "Ліна" Аж дивлюсь, сидить дівчина Продає коліна. Я на неї подивися, Глянув: файні ноги, Й запросив її пройтися Далі від дороги.