[285] Стахів М. Україна в добі Директорії УНР: в 7-ми т. — Скрентон (США), 1962—1966. — Т. 1. — С. 115.
[286] Сосновський М. Дмитро Донцов: політ. портрет. — С. 111.
[287] Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9-ти т. — Т. 6., 90-ті роки XІX — 20-ті роки XX cт. — К., 2001. — С. 363—367.
[288] Чумаченко О. А. Громадсько-політична діяльність Микити Шаповала: дис. канд. іст. наук / Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К., 2002. — 20 с. — С. 1, 10, 13.
[289] Терещенко В. Микита Шаповал — велетень із Донбасу. — Артемівськ, 2001. — Цит. за: http://netreferata.com/bіograf-33354.html)
[290] Шаповал М. Демонічна справа. (До історії повалення нової гетьманщини на Україні). — New York Public Library (NYPL). — QGA 73—3956. Український архівний фонд ім. М. Шаповала. Дар інженера Сави Зеркаля. — С. 9.
[291] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія: (спогади) / упоряд. інж. Сава Зеркаль. — New York Public Library, QGA — 73—3803. — С. 6.
[292] В іншому місці цих споминів М. Шаповал зазначає, що присутніх депутатів було приблизно 160. За його даними, Винниченко на цих зборах був відсутній.
[293] Шаповал М. Демонічна справа. — С. 9, 10.
[294] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 7.
[295] Шаповал М. Демонічна справа. — С. 10.
[296] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — C. 7.
[297] Шаповал розглядав його як противагу Бюро Українських Установчих Зборів.
[298] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 7.
[299] Вільна спілка: неперіод. орган Укр. партії соціялістів-революціонерів. — Прага; Львів, 1927—1929. — Зб. 3. — С. 109.
[300] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 8.
[301] Шаповал М. Демонічна справа. — С. 11.
[302] Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. — Т. 1. — С. 238, прим. 40А.
[303] тижневик, виходив з 7 липня до листопада 1918 р., вийшло 10 номерів, головний редактор С. Макаренко // http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/87888/18-Rudyi.pdf?sequence=1
[304] Дату цього зібрання встановити не вдалося.
[305] Докл. див.: Тисяча років української суспільно-політичної думки. — Т. 6. — С. 369—370.
[306] Наявність двох течій в УНС відзначав і А. Марголін. Пояснюючи позицію центристських партій, він писав: «...соціал-федералісти і трудовики і праве крило руху утримались від участі в повстанні. У цих груп не було впевненості в успіху повстання. З другого боку, центр та праві мали побоювання пов’язаних з ним наслідків у вигляді розвитку большевизму і всяких інших форм анархії і потрясінь. ... Побоювання відносно наслідків повстання виправдалися повністю». Див.: Марголин А. Украина и политика Антанты. — С. 75. Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 13.
[307] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 13; Шкільник М. Україна в боротьбі за державність. — С. 240.
[308] Марголин А. Украина и политика Антанты. — С. 74—75.
[309] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 9.
[310] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 9.
[311] Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. — Т. 1. — С. 57—58. Автор ніяк не пояснив це очевидне протиріччя: водночас недооцінку і переоцінку «сили білих генералів» організаторами антигетьманського повстання.
[312] Див.: https://www. rulit. me/books/oficerskij-korpus-armii-ukrainskoi-narodnoi-respubliki-1917—1921-read-227989—16.html
[313] Див.: Шкільник М. Україна в боротьбі за державність. — С. 302—304. За свідченням М. Шаповала, організатори повстання доставили до Ясс також «список членів уряду та остаточні умови», але текстів обох документів не навів. Див. також: Солуха П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського. — C. 155, 158, 159.
[314] Солуха П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського. — С. 160.
[315] Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. — С. 43—44.
[316] Лупандін О. І. Українсько-російські мирні переговори 1918 р. — С. 31, 32.
[317] Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле. — С. 318—332.
[318] За словами І. Мазепи, «переговори з Мануїльським та Раковським Винниченко провадив на власну руку», оскільки ЦК УСДРП «після першої розмови своїх представників <...> з Мануїльським та Раковським відмовився від дальших переговорів з ними». — Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 1917—1921. — Частина І. — С. 89.