Публіка підбадьорена, одушевлена. Кличуть нас у гостину. Та в нас часу мало, бо завтра всі працюють. А все ж таки зараз не могли ми вирватися. Аж опівночі прийшли домів (ця прогулянка описана в ч. З "Молодого життя" за 1925 рік під назвою "Лет Зозуль і Пугачів у Хімчині"). І хоч трохи потомлені прийшли, зате дуже вдоволені, бо переконалися, що праця-труд не кдуть намарно.
В ч. З "Урядових Вістей ВПК" прийшли нові зміни в Уладі. ВПК прийняла наш проект щодо назви "курінь" і т. п. Сподіємось і віримо, що праця піде легше, бо відкинулося багато непотрібних діловодств. А важне й відрадне є те, що "Молоде Життя" виходитиме правильно. А то прикро було, що через матеріяльну скруту воно не появлялося точно. Трудно зрозуміти тих пластунів і пластунок, які не читають "МолодогоЖиття". Я не видержав би цього, щоб, знаючи про свій часопис, не брав його.
Дня 19 січня беремо участь у Водохрещі (Йордані) на Москалівці й у Косові. Всі у пластових одностроях.
Дня 24 січня пригадав собі про нас слідчий суддя і покликав на переслухання. Аж обридло нам це. Вічно одне й те саме питає. Видно, що навмисно протягає слідство. Я пишу до прокуратора Ояка в Коломиї, може б, уже скінчив цю справу. І запитую: чи він жде, аж усі пластунки й пластуни матимуть 18 років, щоб можна було їх уже карати? Мене й так знає прокуратор, бо я уже кілька разів особисто докучав йому за справу.
ВПК признала курінному, пластовому учаснику Миколі Кобинові "Пластовий хрест заслуги" за вирятування жидівки відутоплення. Це для куреня честь.
За моїм почином ми відсвяткували 25 січня десяту річницю смерти нашого патрона Михайла Павлика. До спілки запросили читальню "Просвіти" ім. М. Павлика в Косові. Панахиди не враховую.
Читальня дала вступне слово й чотири пісні. Від нас було дві сцени вправ вільноруч, дві сцени вправ топірцями й вінцями, дві деклямації, два квартети — "Журавлі" і "Через балку", одноактівка "Сирота" й живий образ. Усі балакали тільки про нас. Кожну точку викликали і вітали бурею оплесків. Та про це все найкраще висловився б хтось із гостей. Лише читальня (декотрі виділові) зле поступила з нами, бо весь прихід забрала для себе.
Не обійшлося тут і без кирині. Декотрі з наших противників старалися не допустити до нашого виступу на сцені. Але відтак скомпромітувалися. Одначе через поступок виділових читальні ми рішили в майбутньому не брати участи в ніякій праці з читальнею, дарма що зразу так цього бажали.
Дня 1 лютого ми заснували пластову різьбарню. Столярський верстат позичили, декотрі знаряддя закупили і почали майструвати. Сподіваємось згодом придбати цим деякі фонди.
Дня 12 лютого від години 4 ранком ми уладили прогулянку "Жовтих Мотилів і Фіялок". Це тому, що ми стрінули кілька мотилів і доволі багато фіялок. Дуже приємно було.
Дня 8 березня ми відсвяткували у пластовій домівці Шевченкові роковини. Зробили навіть сцену, а домівку прибрали зеленню. Програма складалася із 12 точок. Запрошені гості, а було їх чимало, дуже хвалили виконання точок.
Прикро лиш нам, що таку важну річ не робиться спільно всіма товариствами, а все через особисті справи. Коли ж то запанує єдність?
Цього ж дня прийняли ми ще двох хлопців до Пласту. За цей минулий тиждень вступило разом чотири. Щоправда, декотрі з прийнятих минулого року відпали. Але це є звичайним явищем у Пласті, одні вступають, інші виступають, а все ж таки краще зерно остається. І коли хто вже раз був у Пласті, той так цим перейнявся, що мимоволі стає іншим, а згодом таки повертається до Пласту назад. І ці, що тепер вступили, були вже 1923 р. у Пласті. Тепер повернулися знову. І так буває й по інших куренях.
У четвер 13 березня ми заснували пластову переплетню. Причиною були великі кошти оправи книжок. Тепер маємо плян наперед оправити свої книжки, на них набрати практики, а відтак оправляти другим і цим заробляти на видатки. Взагалі мусимо витворити якесь джерело доходів, а то без грошей неможлива праця. Від батьків нема що сподіватись допомоги, на вистави нема що й надіятися, тож треба здобувати іншим способом.
У цім тижні був у Косові кооперативний курс. На ньому я інформував учасників (в обідню пору) про пластову ідею, пояснював, як закладати й вести Пласт. Є надія, що Хімчинці скористають із цього в першій мірі. А з інших сіл теж бажають почути дещо про Пласт. Здалося б піти з доповідями по читальнях, а тут годі. І все в гуртках чимало праці та на хліб насущний треба заробити.
Сходини, як і взагалі діяльність куреня, переходять менш-більш за таким пляном: У [ві]втірки переводимо читання "Чеснотою і правдою", окремо братчики й сестрички. Це відкриває очі на життя, відвертає від деморалізації. У середу — робітка для менших; беруть вишивання, латання і т. п. Переважно прихильниці і новички. Переводить с. М. Библюківна. Четвергами — робітка для старших; сестрички — вишивання і переплетництво, братчики — столярство, різьбарство. Праця триває 2–4 години. У п'ятниці звечора сходини менших до 7-ї години, відтак старших до 9-ї години. В суботи — рисунки й спів. У неділі і свята — сходини; гурткові, спільні, пластових умілостей, гутірки, забави, "риболовство" і т. п. Вечором випозичання книжок із книгозбірні, при чому буває і гутірка. Незадовго сподіваємося дістати від Товариства "Просвіта" книжок на місячні сплати, за яких 300 злотих. От тоді читатимемо.