Поки що стараюся зрушити до праці "Філію Товариства охорони дітей". На засіданні виділу ставлю відповідні внески, й є надія, що поміч якась буде. Або хоч почнуть більше цікавитися пластовим рухом і не ставити перепон.
У цьому році велика річниця 1 листопада припала на неділю. Аж просилося відсвяткувати її, але ніхто із старших не подбав. Тож ми відсвяткували її для себе в пластовій домівці. У програму входили довша доповідь про 1 листопада, пісні, деклямації, а закінчено гимном "Ще не вмерла". Присутні були селяни — делегати з Хімчина.
Колись, як підростемо, не так святкуватимемо це велике свято…
Після цього була коротка згадка про "Новий 15-й пластовий рік", який саме цього дня почався.
Дня 2 листопада пішли ми на судову розправу до Коломиї, яка була переведена із причини нашого відклику проти засуду в Косові. Боронили др. А[ндрій] Чайківський і д-р [Олекса] Коссак. Прокуратор конче старався, щоб засуд затвердили. Суд сам не знав, з чого тут почати. Кілька годин морочилися. Врешті оборонці поставили внесок на переведення другої розправи на обставину, що влада знала про існування Пласту ще від 1922 року і ін. Суд заявив, що нас повідомлять про рішення.
У цей час я поробив старання у своїх знайомих у с. Голови, й вони жертвували по кілька смерек на будову пластового дому. Інші зайнялися вирубом. Коли б так від нас чим допомогти, то діло повелося б.
Дня 15 листопада влаштували ми пластовий публічний виступ у селі Хімчині. Хімчинські пластові гуртки дали співи і вправи вільноруч до співу, а ми — співи, деклямацію і рухові гри. Закінчили хімчинці одноактівкою. Між діями (в часі перерви) виголосив упрошений мною п. М. Лепкалюк з Косова Старого популярну доповідь про вагу виховання молоді. Після цього я пояснив "тайність Пласту" і т. п. Все довело до бажаного успіху. Цей виступ мав на цілі вбити в зародку інтриги проти Пласту. А перед у цьому вели таки наші вчителі — директор Н. Ї вчителька Т., які лякали селян, щоб не вписувати дітей до Пласту, бо доведеться тягатись по судах. Наслідки цієї "праці" були такі, що коло десятеро дітей відступило від Пласту (а було всіх 20), а іншим ніхто не хотів винайняти кімнати на пластову домівку. Але ж ми все поладнали за одним разом. Не знаю, чи дуже помилюся, коли порівняю курінь із деревом, якому все хтось обтинає галуззя, а воно випускає нове, та ще й коріння зміцнює, запускає усе глибше і глибше.
У Хімчині кириня зліквідована. Залишилася ще в нас. Але й на неї шукаємо ліку. Поки що заводимо в себе деякі зміни.
Від 10 листопада ми увели т. зв. Літературні вечори, тобто сходимося щовівтірка у пластовій домівці, виголошуємо доповіді на різні теми, деклямуємо, співаємо, читаємо твори та обговорюємо їх. Це собі такий наш "пластовий університет".
А в неділі вечорами влаштовуємо в домівці зимову Ватру Великої Ради, яку імітує свічка серед хати… А ми сидимо кругом і провадимо гутірку. Перед тим відбувається "тижневий звіт": стаємо у два ряди лицем до себе перед пластовою відзнакою, і всі по черзі виказують, хто що зробив за тиждень добре й зле. Як одне, так і друге приносить користь.
Дня 19 грудня влаштували ми в домівці св. Миколая. Сценку для цього я написав із пластового життя. Дітвори прийшло повнісінько. Самих книжок, дарованих Товариством "Просвіта", видавництвом "Світ Дитини" і нашою книгозбірнею, роздав св. Миколай понад 50. Після виставки відбулася товариська забава. Несподіваний успіх! Цим одним ділом ми приєднали всю дітвору до себе. І що тепер зроблять нам інтриги? Лише треба влаштовувати щось подібне час до часу. Але й треба вкласти працю і фонди, а вступ давати вільний.
Дня 27 грудня три хімчинці з гуртка "Медведі" здали в нас І пластову пробу, а саме: [Петро] Мацьоцький, [Кость] Козловський і [Василь] Спольницький. Це перші овочі нашої праці на селі. Всі, що здавали, знаменито опанували весь матеріял, виказали глибоке розуміння того, що від них вимагалося. І ми та запрошені гості були захоплені цією пробою. Цей день скріпить і спопуляризує пластову ідею у майбутності. Цією пробою закінчуємо 1925 рік. Ми сміло йдемо назустріч Новому 1926 рокові!
Від чого ж тут почати, як не від коляди? Але зміна від попередніх така, що ми вперше уладили в домівці традиційну святу вечерю. За стіл засідали самі пластунки й пластуни. Все гарно пройшло до півночі.