Кругольки — мішені.
Кучері — вид орнаменту.
Кушнірство — вичинка хутра зі шкури та пошиття хутряних виробів.
Ланц — ланцюг, кайдани.
Лапанка — дитяча гра у квач, тут: виловлювання противника на полі бою. Лещата (правильно: лещета) — лижі.
Лигати — ковтати.
Лискавка — блискавка.
"Лопатенцуг" — жартівливе означення копання землі.
Лудінє, лудина, лудіння — одежина, верхній одяг, плащ.
Лучба — зв'язок, комунікація.
Лучник — зв'язковий.
Люра — поганий напій, бурда.
Люфтівник(нш.) — курортник, відпочиваючий.
Ляндштурма, ляндштурм (нім.) — народне ополчення.
Льора — відкритий вагон-платформа вузькоколійної залізниці.
Магазин — склад (зброї, припасів).
Мапа — карта.
Маржинка — велика рогата худоба.
Маркирувати — симулювати, шахраювати.
Маркирант — симулянт, крутій, шахрай.
Маркувати (фр.) — позначати, імітувати, вдавати.
Масар — людина, яка займається приготуванням шинки та ковбас. Мацьок — шлунок; дати в мацьок — ударити в живіт.
Машинка — скоростріл.
Мельдувати (нім.) — повідомляти, доводити до відома.
Мемо — будемо.
Мерзери — австро-угорська гармата моделі 30.5 cm М.11 (інша назва: Skoda 305 mm Model 1911). Вага 20830 кг. Транспортувалася розібрана на три частини 15-тонним тягачем або залізницею. Стріляла на віддаль 9600 — 11300 метрів. Після вибуху залишались ями діаметром 5–8 метрів. Люди, які не сховались, гинули в радіусі 400 метрів від місця вибуху.
Мидниця (пол.) — миска.
Мимо — попри, незважаючи.
Млинівка — канал, яким іде вода від річки до млина.
Млинок — тут: швидке обертання.
Мой — вигук, уживається у звертанні до особи.
Мосяжний — латунний.
Мосяжництво — виробництво прикрас до збруї, топірців, табівок, пряжок і т. Їн. з мосяжу.
Мріти — виднітися, майоріти.
Набіл — молочні продукти (те, що не їдять у піст).
Набір — обладунок.
Наголовок — заголовок.
Надалеки — здаля.
Надсподівано — над сподівання, те, що перевищило сподівання.
Нараквиця — нарукавниця, манжет.
Ненадійний (пол.) — тут: несподіваний.
Нецки, нецьки — ночви, довбані з цільного відрізка деревини коритця прямокутнрї або човноподібної форми.
Номінація (пол.) — називання або висунення кандидатур для участі в якомусь конкурсі.
Обварінок, обарінок — бублик.
Обдурбасити — побити, набити.
Оборіг — повітка на сіно.
Обсервувати (пол.) — спостерігати.
Овочі — овочі (тут: плоди праці).
Околот, околіт — сніп житньої соломи, в'язка снопів.
Оподаль — далі, вдалечині; осторонь, на певній відстані.
Остряк — багнет.
Оферма — незграба, незграбна людина, тугодум, дурень.
Офеціалісти — офіційні особи.
Пави — пав'яче пір'я, яким прикрашували крисані.
Падолист — листопад.
Папучі, папуці — валянці, повстяні черевики.
Парцеля (фр.) — земельна ділянка.
Парцеляція (фр.) — поділ землі на ділянки.
Пацнути — ударити, вдарити долонею, ляснути, тут: вистрілити.
Пенцак — крупна ячмінна крупа.
Перемітка — святковий головний убір заміжньої жінки.
Пересічно — приблизно.
Переслухання (пол.) — допит.
Пильно — спішно, негайно.
Пібрати — тут: отримати.
Пільний — польовий.
Піонір (пол.) — сапер, піхотинець.
Пішва — наволочка.
Пластун учасник — перший пластовий ступінь юнацтва.
Побережник — лісовий сторож.
Познаньчики — вихідці з Познанщини.
Покрака — покалічена, крива, незграбна людина.
Покушати — скуштувати, спробувати.
Поле (стріл., жарг.) — фронт.
Поличник — ляпас.
Пописовий — показовий, публічний.
Порядка — очевидно, картярська гра.
Постільці — зменшувально-пестливе до "постоли" (саморобне взуття). Потрафити (пол.) — змогти.
Поховзнутися — посковзнутися.
Пражити — варити, кип'ятити, тут: допікати вогнем.
Презес (пол.) — начальник.
Пригривка — тут: увертюра до наступу, пристрілка.
Приписовий — статутний, обов'язковий.
Присокотити — припильнувати, встежити, доглянути.
Приступна сотня — ударна сотня.
Прихапці, прихапцем — час від часу, уривками, несистематично.