Разом з В. Старосольським, А. Крушельницьким, С. Горуком, Л. Цегельським видавав перший студентський журнал "Молода Україна", який пропагував ідею Української держави. Визначний організатор гімназійної освіти в Галичині. Викладав у гімназіях Львова (1901–1904) і Золочева, заснував і керував філію товариства "Січ". Керував Вишколом Легіону на Закарпатті, перші бої УСС проходили під керівництвом М. Галущинського. Надалі виконував функції референта при австрійській команді генерала Петера Гофмана, який здійснював контроль над УСС. Учасник Листопадового зриву 1918 р. уЛьвові. В 1921–1924 pp. — професор Українського таємного університету. В 1925 р. — один із співзасновників Українського національно-демократичного об'єднання. Видавець журналу "Життя і знання". Автор багатьох досліджень, а також мемуарів "З Українськими Січовими Стрільцями" (Львів, 1934).
Похований на Личаківському кладовищі у м. Львові.
ГЕРАСИМ'ЮК. Десятник австро-угорської армії, четар Прокуравської чети Косівського коша Січових стрільців (08.1914).
ГІРНЯК Никифор Йосипович (23.07.1885, село Струсів, нині Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. — 4.03.1962, м. Кліфтон, СІЛА). Військовий і освітній діяч, командант сотні УСС (1914), командант Коша УСС (14.3.1915 — 1.11.1918), командант Тернопільської військової округи (1918), мобілізаційний референт військового міністерства ЗУНР (1919), начальник мобілізаційного відділу Головного управління Генштабу Армії УНР (осінь 1919); військові звання — сотник УСС, отаман УГА.
Брат актора й режисера Йосипа Гірняка, отця Юстина Гірняка і професора хімії та математики Юліяна Гірняка. Закінчив гімназію в м. Коломиї (1905) та Львівський університет (1910). Учитель гімназії "Рідна школа" в м. Рогатині (09.1910–1914). Працював у "Просвіті", "Учительській громаді", "Педагогічному товаристві", пропагував ідеї товариства "Відродження". Організатор першого пластового гуртка в рогатинській гімназії (1913). В УСС служили і два рідні брати — Йосип та Володимир. Активний учасник Листопадового зриву в Галичині (1918). У середині жовтня 1918 р. делегований від УСС до складу Українського гетьманського військового комісаріату, що діяв у Львові. Учасник українсько-польської війни 1918–1919 років. У грудні 1919 р. очолював ревком УГА у Вінниці, брав участь у створенні ЧУТА. З кінця 1920 р. — інспектор шкільної секції при Київському губернському комісаріаті народної освіти. 1922 року повернувся до Тернополя, де працював директором дівочої гімназії "Рідна школа" (1922–1939). Засновник гімназійного 32-го Пластового куреня юначок ім. О. Пчілки. Командант 6-ї Подільської пластової округи. Разом із М. Горбовим — член-засновник 1 пластового сеніорського куреня ім. Степана Тисовського (від квітня 1930). Пластовий псевдонім "Незламний Граб". За українську діяльність переслідувався польською владою. З приходом більшовиків у 1939 р. переїхав до Сянока, де працював інспектором народних шкіл Сяноцької округи, а відтак шкільним референтом УЦК у Кракові (1940–1941). Організаційний референт УНО в Берліні (січень — вересень 1941). 1944 року переїхав до Відня, де очолював Українську гімназію, згодом вчителював у Лінці (1944–1945). Крайовий комендант Пласту в Австрії (1945–1947). Учитель гімназії в Міттенвальді, Німеччина (1947 — 11.1949). Восени 1949 р. переїхав до США, де організував і очолив видавничий коопертив "Червона Калина". Вчителював в українських школах. Голова Братства УСС. Автор численних публікацій з історії Визвольних змагань, зокрема монографій "Організація і духовний зріст Українських Січових Стрільців" (Філадельфія, 1955), "Останній акт трагедії Української Галицької Армії" (Нью-Йорк, 1958), "Полковник Василь Вишиваний" (Вінніпег, 1965).
ГЛУШКО Степан (1893, м. Джурів Снятинського пов., нині Снятинського p-ну Івано-Франківської обл. — після 16.12.1935). Військовий діяч, учитель; командант чети УСС, військові звання — четар австро-угорської армії, підполковник Армії УНР. Студент Чернівецького університету. В УСС із 1914 року. Учасник багатьох боїв у Карпатах і на горі Лисоні. Відзначений медаллю "За хоробрість". Як підхорунжий 1 — го куреня УСС взимку
1916 р. закінчив старшинську школу біля с. Славятин (нині Бережанський р-н Тернопільської обл.). 16 вересня 1916 р. поранений на Диких Ланах. Член комісаріату УСС у Кам'янці-Подільському для допомоги в організації шкільництва та заснуванні інших культурно-освітніх установ, а також для захисту інтересів населення. Після війни працював учителем та директором Української приватної жіночої гімназії в м. Станіславі. Емігрував до США.
ГОЛИНСЬКИЙ Гриць Васильович (19.03.1895, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., нині Косівського p-ну Івано-Франківської обл. — червень 1941, Станіслав, нині Івано-Франківськ). Військовий діяч; старшина Гуцульської сотні УСС (1917), командир Гуцульського куреня УГА (1918–1919); військові звання — четар УСС (1916), поручник УГА.