В битві під с. Конюхи на Бережанщині отримав смертельне поранення (був знеславлений московським багнетом). За іншими даними, потрапив до російського полону, де загинув.
Стрільці характеризували його як вимогливого, дбайливого, людяного командира.
КІЯЩУК Микола Васильович (1893, с. Москалівна Косівського пов., нині в межах м. Косова Івано-Франківсько! обл. — ?). Санітар-стрілець 2-ї сотні УСС.
КОВАЛИК Тадей (1895, с. Далешів Городенківського пов., нині с. Далешеве Городенківського p-ну Івано-Франківської обл. — ?). Військовий і громадський діяч; військове звання — лейтенант австро-угорської армії (четар УСС).
Механік. До Першої світової війни — активний діяч Львівської повітової "Січі" і товариства "Українські січові стрільці" уЛьвові. В Легіоні УСС від 1914 року.
Поранений у боях на горі ЛНеоні у вересні 1916 року.
КОВАЛЬЧУК Володимир. Кошовий Косівського коша Січових стрільців (з 2.08.1914).
КОНИК Лев. Хорунжий УСС.
КОНИК Н. Булавний сотні УСС. Напевно, йдеться про Коника Николу (Миколу) — кіннотника-одчайдуха формації R Камінського, інструктора Вишколу УСС (літо 1917).
КОССАК Іриць Йосипович (7.03.1882, м. Дрогобич, нині Львівської обл. — 3.03.1939, Москва, СССР). Військовий і громадський діяч, учитель; командир 2-го куреня УСС, командант Легіону УСС (01. - 03.1915), 1-го полку УСС (22.08.1915 -15.03.1916), заступник командира, командант Вишколу УСС (1917, 1918), командувач українських військ у Львові (11.1918), командир III корпусу УГА, начальник її запільних частин (1918, 1919); військові звання — старшина запасу австрійського війська, отаман УСС, полковник УГА.
Організатор товариства "Украінські січові стрільці" на Дрогобиччині. В Легіоні УСС із серпня 1914 року. На початку 1920-х pp. — у таборі для інтернованих у м. Ліберці в Чехо-Словаччині, згодом — в Австрії та на Закарпатті. В 1924 р. переїхав в УССР Викладав українознавство у школі червоних старшин у Харкові.
1931 року арештований. Страчений.
КРАВС (КРАВЗ, КРАУС) О. (? —?). Лейтенант австро-угорської армії (четар УСС). У Легіоні від 1914 року. Потрапив у полон у бою під Лісовичами на Болехівщині 29 травня 1915 року.
КРЕНЖАЛІВСЬКИЙ (КРЕНЖАЛОВСЬКИЙ)Дмитро(1891–1946, Бельгія). Військовий діяч, видавець; командант Легіону УСС (07 —
08.1917), книготоргівець, видавець часописів "Будяк" і "Кіно"; військові звання — поручник УСС, старшина УГА.
Відряджений до УСС із 35-го полку крайової оборони австро-угорської армії. Активний учасник українсько-польської війни 1918–1919 pp. 1 листопада 1918 р. Начальна команда доручила Дмитрові Кренжаловському виїхати до Києва і просити Гетьмана України П. Скоропадського допомогти українському галицькому війську в заснуванні власних військово-повітряних сил. Спогади Д. Кренжаловського про цю поїздку були видрукувані в календарі "Український інвалід" за 1937 рік підзаголовком "Перший Летунський Полк УГА". Прибувши до Києва, Кренжаловський відвідав Миколу Садовського, якому й розповів про причину свого приїзду. Невдовзі Садовський організував Кренжаловському зустріч з міністром закордонних справ Дмитром Дорошенком, який влаштував аудієнцію у гетьмана. Павло Скоропадський пообіцяв зробити все, що буде в його силах, зазначивши, що "це загальноукраїнська справа". Відтак осередком зародження збройно-повітряних сил Галицької армії на прохання Кренжаловського і з волі гетьмана стало подільське село Шатава, що поблизу Кам'янця-Подільського. За кілька днів по розмові з гетьманом до Кренжаловського прибув полковник Борис Губер і повідомив, що П. Скоропадський наказав йому очолити летунську сотню, яка розташовувалась в Одесі. Саме ця сотня стане першою допомогою війську ЗУНР у створенні військово-повітряних сил. Гетьман наказав перебазувати летунську сотню до Шатави і там очікувати подальших наказів зі Львова.
КУПЧИНСЬКИЙ Роман (1894, с. Розгадів Зборівського пов., нині Годівської сільради Зборівського р-ну Тернопільської обл. — 10.06.1976, м. Осінг під Нью-Йорком, США). Військовий і громадський діяч, письменник; командир чети, сотні УСС, член Пресової кватири УСС (1915–1917), голова "Товариства письменників і журналістів" (Львів); військове звання — поручник УГА.
Випускник гімназії в Перемишлі, студент Львівської духовної семінарії. В УСС із 1914 р., на фронті в Карпатах перебував у сотні Василя Дідушка. Автор текстів і мелодій багатьох стрілецьких пісень, статей і репортажів із життя УСС. Брав активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 pp.
Перебував у польському таборі для інтернованих, після повернення з якого 1921 року вступив на факультет філософії Віденського університету, згодом навчався у Львівському університеті.