БАБ'ЮК Микола (24.05.1900, м-ко Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 1919, м. Бірзула, тепер м. Котовськ Одеської обл.). Булавний УГА (з 1918). Воював проти поляків під Львовом, потім разом з усіма подався за Збруч, де і загинув у бою.
БАБ'ЮК Осип (10.02.1894, м-ко Кути Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 11.04.1950, м. Прага, Чехословаччина). Хорунжий УГА. Закінчив старшинську школу. Комендант гарматного коша у Коломиї. Брав участь у Чортківській офензиві. Воював на Великій Україні. Знеможений боями та виснажений тифом, повернувся до Коломиї. Невдовзі поляки арештували його. Втік з етапу, перейшов до Чехо-Словаччини, де закінчив Торговельну академію та педагогічний інститут. Навчаючись у Празі, Осип познайомився із чешкою Яною. 1928 року в Коломиї вони побралися. Через рік у них народився син Ярослав. У березні 1944 p., перед приходом совєтських військ, Осип Баб'юк із сім'єю емігрував до Чехії.
БАГРІЙЧУК Петро (? с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну — 31.08.1919, м. Київ). Старшина 10-ї сотні 3-го куреня 24-го Коломийського піхотного полку ім. гетьмана П. Дорошенка УГА. Загинув у бою з денікінцями під Печерською лаврою.
БАКАЙ Юрко (1895, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Стрілець 8-ї сотні УСС. 1 травня 1915 р. поранений у праве плече під час боїв на г. Маківці.
БАКАЙ Василь (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.
БАКАЙ Петро (1895, с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.
БАРАНЮК Дмитро (1894, с. Город Косівського пов. — ?). Стрілець технічної сотні УСС.
БАРАНЮК Іван (1894, с. Москалівна, тепер у межах м. Косова —?). Стрілець 3-і сотні УСС.
БАРЧУК Михайло (1891, с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
БЕЙСЮК Петро (1898, с. Стопчатів Косівського пов., тепер Косівського р-ну — 11.08.1915, м. Галич, тепер Івано-Франківської обл.). Звідун 3-ї сотні 2-го куреня УСС. Учень 6 класу гімназії. Відбув походи на с. Бескид, Синевір, Перегінське, м. Дрогобич, Стрий, Львів, Красне. Брав участь у боях на Маківці, під Болеховом, у Галичі. Захворів на холеру. Помер у шпиталі у Галичі. Похований на місцевому цвинтарі.
БЕЛЬМЕГА Федір (1898, с. Довгополе Косівського пов., тепер Верховинського р-ну — 1915). Січовий стрілець сотні Осипа Семенюка. 29 квітня у бою на г. Маківці смертельно поранений у живіт. Помер по дорозі до с. Головецьке.
БЕНДЕЙЧУК Юра (1896, с. Жаб'є Косівського пов., тепер смт Верховина —?). Стрілець 3-ї сотні УСС.
БЕРБЕНИЧУК Василь (1893, с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
БЕРБЕНИЧУК Микола (1893, с. Космач Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 8-ї сотні УСС.
БЕРКЕЩУКМихайло (? с. Княждвір Печеніжинського пов., тепер Коломийського р-ну —?). Січовий стрілець.
БЕРЕЗОВСЬКИЙ-АРСЕНИЧ Василь (1894, с. Березів Вижній Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 4-ї сотні УСС.
БИБЛЮК Антін (1894, м. Косів —?). Стрілець 3-і сотні УСС. 28 квітня 1915 р. в бою на г. Маківці поранений у пальці розривом гранати.
БИБЛЮК Михайло (1898, с. Косів Старий Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 7-ї сотні УСС.
БІЛАН Пилип (1896, с. Річка Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?). Стрілець 1 — ї сотні УСС.
БІЛАС Ростислав (10.06.1884, м. Надвірна — 7.12.1964, м. Мюнхен, Німеччина). Полковий лікар (1914–1916), санітарний референт у ранзі отамана при Державному секретаріаті військових справ ЗУНН, член Державної санітарної ради (1918–1919), лікар УГА. Середню освіту здобув у коломийській гімназії. Закінчивши 1910 року Львівський університет, був мобілізований до австрійського війська. Пройшов санітарно-лікарський вишкіл у Віденській військово-лікарській академії "Юзефінум". Спеціалізувався як терапевт в університетських клініках Відня (1912–1914). Отримав 7 високих відзнак. У травні 1919 р. потрапив до польського полону. Карався у Ланцуті і Бригідках. Після звільнення в 1920 р. займався приватною практикою у Бориславі. 1926 року переїхав до Львова, де безкоштовно працював в амбулаторії Народної лічниці. Член Українського лікарського товариства. Публікував статті у "Лікарському Віснику". У січні 1940 р. переїхав у м. Лодзь. 1945 року емігрував до Німеччини, де очолював відділ внутрішніх хвороб у лікарні Св. Йосифа в Реґенсбурзі (1948–1958). Допомагав українським біженцям. Похований на цвинтарі Вальдфрідгоф.