БІЛІНЧУК Михайло (1897, с. Жаб'е Косівського пов., тепер смт Верховина — 29.04.1915, г. Маківка). Січовий стрілець. В УСС із 2 березня 1915 року. Підчас шмурму російських позицій на г. Маківка смертельно поранений у голову.
БОГОНІС Михайло Васильович (21.11.1890, м. Косів — 1939?). Хорунжий Гуцульського ударного куреня УГА. Арештований енкаведистами 21 листопада 1939 року.
БОДНАРУК Василь (1896, с. Криворівня Косівського пов., тепер Верховинського р-ну —?). Десятник 5-ї сотні УСС. На початку вересня 1916 р. призначений комендантом чети 7-ї сотні.
БОДРУГ Ілля Прокопович (14.08.1893, с. Вижній Березів Печеніжинського пов., тепер Косівського р-ну —?). Командант 24-го Коломийського піхотного полку (австрійської армії, потім УГА), поручник австро-угорської армії, сотник УГА. Закінчив гімназію в Коломиї (1914). Воював на Італійському фронті. Інтендант військової команди Коломийської округи УГА (1918). Організатор перебрання влади в м. Коломиї й рідному селі в листопаді 1918 року. Існує помилкове твердження, що він восени 1919 р. помер від тифу в "чотирикутнику смерті". Насправді ж він залишився на Великій Україні, закінчив Одеський університет. Викладав у Ірослібентальському агрономічному технікумі Спартаківського р-ну Одеської області. 1924 року від нього надходили листи з УССР, а 1928 року він вислав фотокартку з курорту Батумі. Однак 1929-го листування урвалося. 19 грудня 1932 р. арештований за обвинуваченням в контрреволюційній повстанській організації 14 жовтня 1933 р. засуджений на 5 років позбавлення волі. Очевидно, знищений НКВД. Іменем Ілька Бодруга названа вулиця в м. Коломиї.
БОЄЧКО Іван (1897, с. Москалівна, тепер у межах м. Косова —?). Стрілець 3-ї сотні УСС.
БОЄЧКО Михайло (1895, с. Монастириське, тепер у межах м. Косова —?). Стрілець 7-ї сотні УСС.
БОЙКІВ Олександр Миколайович (28.08.1886, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну — 29.09.1968, м. Париж, Франція). Громадсько-політичний діяч, журналіст. Десятник УСС, підхорунжий УГА. В УСС із 1914 року. Отримав відзнаку "За хоробрість". У червні 1919 р. у складі Гірської бригади УГА перейшов Карпати й опинився на території Чехо-Словаччини. Разом з іншими вояками УГА інтернований у Німецькому Яблонному. 1925 року, склавши матуральний іспит, записався на електротехнічний відділ Карлового університету (м. Прага). 1927 року став членом Союзу українських націоналістичних організацій. Співпрацював у часописі "Розбудова нації". З березня 1930 р. — особистий секретар полковника Євгена Коновальця. З березня 1931 р. виїхав до Франції, де проводив культурно-просвітницьку роботу серед українських емігрантів. 1938 року заснував першу українську друкарню у Франції. 30 червня 1941 р. потайки приїхав до Львова, де брав участь у таємній нараді з питань організації антинімецької боротьби. Повернувся до Парижа, де в січні 1944-го був арештований гестапо. Ув'язнений у берлінській тюрмі. Звільнений завдяки заступництву українських заокеанських організацій. 1948-го відсудив українську друкарню та відновив видання "Українського слова". Очолював тереновий провіду Франції (1938–1948), член ПУН, референт преси й пропаганди (1954–1955), член Сенату ОУН (1964–1968).
БОЙЧУК Михайло (1895, с. Жаб'є Косівського пов., тепер смт Верховина — 4.09.1916, г. Лисоня). Січовий стрілець.
БОЙЧУК Петро (28.07.1896, с. Вербіж Нижній Коломийського пов., тепер Коломийського р-ну — 2.10.1968). Старший стрілець 6-ї сотні УСС (1916). Підстаршина УСС. Воював у лавах УГА проти поляків за Львів. Брав участь у боях за Київ у серпні 1919 року. 1949 року арештований і засуджений. В 1955 р. повернувся додому.
БОЙЧУК Федір (1893, м-ко Печеніжин, тепер смт Коломийського р-ну — 6.09.1916, м. Бережани, тепер Тернопільської обл.). Січовий стрілець. 4 вересня 1916 р. смертельно поранений на г. Лисоні. Помер у дивізійному шпиталі.
БОЙЧУК Юра (1896, с. Іспас Коломийського пов., тепер с. Спас Коломийського р-ну —?). Стрілець булавного відділу УСС (1916).
БОРИС Іван (1897, с. Смодне Косівського пов., тепер Косівського р-ну —?).
БОЦВІНЮК Дмитро (1892, с. Ясенів Косівського пов., тепер Верховинського р-ну —?). Стрілець 5-ї сотні УСС.
БРАЙЛЯК М. (? м-ко Делятин Надвірнянського пов., тепер місто Наддвірнянського р-ну). В УСС із 1914 року.
БРОВЧУК Михайло (1894, с. Красноїля Косівського пов., тепер Верховинського р-ну — 1919). Аматор Гуцульського театру Г. Хоткевича, з яким гастролював 1911 року. В УСС із 1914 p., згодом в УГА. Загинув у бою з поляками під Львовом.