– Чєс іти д’хаті, – перервав мовчанку Николай, – а то заки зійдемо у Буркут, то і ніч си зробит. Цес от Черемош, то так єк мольфар, христінина заворожити вміє. Єк сєдеш пропочити, нап’єшси цеї води, єк зашумит, то і чєсу не стємиш.
Підтягнули попруги у сідел, всіли на коней та рушили в дорогу, а Николай розбалакався.
– Світ Божий уздрівсми на Зеленім, тут виріс, та вже й, нівроку, досить життя провівсми. Був у Станіславі і у Львові. Побувавсми кілька літ на Чехах, ще як бувсми хлопчіщем. Покійні дєдьо, єк утікали перед тов польсков пацифікаційов, по повстанню на Зеленім, то мене з собов забрали. Бідилисмо у Празі, але потому дєдьо знайшли роботу і нам було добре. У німця кольоніста в Судетах дєдьо у лісі шухи складали, а я помагавсми маржину сокотити. Люди там, на Чехах, жиют добре. Багато є хліба, а білих колачів то є тілько, що хоч їж щоднє. Кольоністи були добрі люди. Дєдьо уміли по-німецки, бо служили у войську у Відни. Мене післали у ческу школу, я навчивси говорити по-чески та по-німецки. Та прийшов чєс, що мож було вертати д’хаті, то дєдьо почалиси рихтувати в дорогу. Я вже підріс, а кольоніст кажет до дєдя: "Лишіт мені Ніка, я єго озму за свого, бо то угідний та путерний хлопец. Передам увес маєток на него". Було у них того майна, статків, та слуг, єк у дворі, та дітей своїх не було. Єк те почувсми, та погадавсми, що вже більше не увиджу свої мами, не увиджу оцеї ріки, та цих гір, не почую шуму цего лісу, та що більше вже не піду в полонинку, та не почую свої мови, та не увиджу своїх людей, то ми зчинилоси так банно, що розрувси так, що не дай Господи. Не схотівсмиси лишити, хоч і банно було за кольоністами, бо були добрі, а німкеня була єк ненька. Вони обдаровували нас та просили, щоб до них навідалиси, бо мене полюбили, єк свого сина. Та й ніколи не банувавсми того, щомси вернув д’хаті. Нігде у цілому світі нема такої краси, єк у наших горах, та й нема на цілім Божім світі кращого краю, єк рідний.
Застукали кіньські копита на помості Чорного мосту. Ми в’їздили до Буркута. Коні ішли жваво, бо спішили до своєї стайні.
Була темна ніч. Час до часу блискали іскри, викресані кіньськими підковами на крем’яній дорозі, а Черемош шумів, плюскотів, шепотів.
Дорогі краєни, чесні ґаздбве і чесні ґаздині! Вібачте, єк щос не вгодивсми, та я написав то, щосми закємив та єксми бізував.
СЛОВНИЧОК ГУЦУЛЬСЬКИХ
ТА Й ІНШИХ НЕЗРОЗУМІЛИХ СЛІВ
адьютант - помічник, заступник
атака - наступ
банно - тужно
банувати - тужити
бануш - кулеша на сметані
бербениця - дерев’яна бочівка на сир
бервено - колода дерева
берда - пропасть
берфел - гак на котел
бефердерунок - військове підвищення
бізувати - могти
биндєка - комаха
бовгар - вівчар
брай - макогон
бриндза - перерібка овечого сира
бриндиш - квітка
будз - овечий сир (звичайно збитий у "голови"), з нього роблять бриндзу
бурінник - ведмідь
бурішинник - кукурудзяник з бараболею
бутей - вівці
бутин - зруб лісу
вакар - пастух
варівний - страшний
варко - небезпечно
варташ - вартовий при спусканні дерева
верем’є - погода
верклюг -зворотник
винукати - згинути
витиця - тонка воскова свічка
відволода - відлига
Відорша - Водохреща
віхола - завірюха
волок - вовняний шнур до постолів
вориння - огорожа з колених бервен
вужевка - полотняний шнурок
глєба - важко
годованець - сирота-приймак
горєни - гуцули з гір
голосити - плакати з приговорюванням
готар - границя
грань - жар
гредь - жердка
гринджоли - легкі санчата
гужва - кільце сплетене з галуззя
гусари - мадярська кіннота
галиця - гадина
гарчик - дзбанок, горщик
ґвер - кріс
ґерґев - спіжавий баняк
ґлєдження - заквашення
двійниці - штани
давідь - досвіта
денцівка - сопілка, флояра
депутат - людина, що бере у винайм полонину
деревище - домовина
дефензива - оборона
джерга - накривало на коня
довідно - докладно
дроб’єта - вівці
дуєвица - сильний вітер
дучка – прогалина
єрка - однорічна вівця
забухтувати - записати
завтєкати - успівати
заздре - побачать
застайка - приміщення для вівчаря
зрувлоси - сплакалось
зумієтси - здивуватися
жереп - косодеревина
жерва - собака
жерстина - ялівці
жєвко - скоро
жовнір - вояк
кавуш - черпак на воду
кальман - чоловік, що пильнує ватру
кайлак - жердка
капчурі - плетені шкарпетки
керон-цуґар - підприємець вивозу дерева
киптар - нагортка-кожушок
клапаня - капелюх, шапка
кліта - комора
клявза - загата на ріці
ковбан - пеньок
кольба - дерев’яна, долішня частина крісу
КОП - польська прикордонна сторожа
косиці - квіти
критко - потайки
кумбук - смерека без вершка
к утюга - собака
куферок - дерев’яна скринька
ладна вода - джерельна вода
лудинє - вбрання
ляндвера - військові відділи для оборони країни
ляндштурма - старші віком відділи австрійської армії
маржина - рогатий скот
мигла - склад деревини
мольфар - чарівник
моруг - порослий травою ґрунт
набуватися - веселитися
навкимити - навкучити
неґура - мряка
обзвічєний - скалічений
обхаїти - попрятати
оденьчик - копиця
пантрувати - пильнувати
пахтувати - винаймати
плай - стежка
пластовец - густий сніг
пласт - сніг
пліт - дараба, сплав
погреб - пивниця
поєдинка - рушниця на одну кулю
позатогід - минулого року
поледицє - ожеледа
політок - літній прихід
понова - новий сніг
порташ - склад дерева в долині
потята - малі птахи
пригістне - дарунок
путерний - сильний
рагаш - склад дерева нагорі
раква - дерев’яна посуда на масло
рамат - шматка
ризи - корита з кругляків для спускання деревини згори
риза грає - спускають деревину
розгнітити - розпалити
розлучіння - віддача
розруватиси - плакати
розщінкати - розіпняти
сарака - бідолаха
сарсан - знаряддя лісоруба
склимакований - звинений
скорнєти - підпорятковуватись
симбриля - прихід ґазди з полонини
смолєк - сире дерево
снісько - так само
сокотити - доглядати
спечний - гарячий
спуза - попіл
статок - добро
стая - полонинська хата для вівчарів
суфіт - стеля
талба - складова частина дараби
талгар - злодій
тарниця - сідло
тертиця - дошка
тиралієра - розстрільна
тирба - кров
тропак - стежка, утоптана вівцями
тугий -важкий
тулок - молодий ведмідь
тусок - смуток
фантє - убрання
фелеґа - старий сардак
ферлядунок - виклик
фірас - тартак
флекев - хлопець
форвертс - вперед
форшпани - селянські підводи, покликані на обмежений час, разом з селянами, для виконання військового чи громадського діла
фурт - все
царина - поляна
цапіна - прилад до тягнення дерева
цісарська дорога - головна дорога
цуґар - візник для вивозу дерева
чако - військова шапка
челєдь - жінки
черес - пояс
черлений - червоний
чигун - стрілець, що стріляє без дозволу
Чорна ріка - Чорний Черемош
чуркало - сплив води з джерела
шкап'єта - коні
шкабря - тріска
штик - багнет
штрикати - скакати
щизник - чорт
ялівка - молода корова
ятка - жидівська крамниця з м'ясом