СТАЛІН(який також ходив по кабінету, як завжди, з люлькою в зубах, став навпроти Троцького і втупився у нього своїми маленькими жовтуватими очима). Ти, жиде пархатий, довго будеш нам мізки пудрити?
ЛЕНІН. Леве Давидовичу, оголошуй свій висновок.
ТРОЦЬКИЙ. Наведені мною вище вади українців-хохлів й потрібно використати нам сьогодні.[70]
ЛЕНІН. Бгаво! Дай, Леве Давидовичу, потисну твою інтернаціональну руку! (вождь підійшов до Троцького, схопив заруку, потиснув її, знову відійшов на середину кабінету). Товариші соратники! Пропозиція товариша Троцького архіцікава. Тепер давайте подумаймо, як її оживити.
П'ЯТАКОВ. Я зрозумів, що Троцький пропонує посіяти недовіру й розбрат між Махном, Григор'євим і Петлюрою, аби вони не об'єдналися.
ЛЕНІН(зайшовся гомеричним сміхом). Нарешті, дійшло і до Георгія Леонідовича. Тож бгаво! (пауза).
Більшовицький вождь полюбляв слово "браво", часто його застосовував, де треба, а де й зовсім недоречно, як ось у цьому випадку з П'ятаковим. До того ж, Ленін з дня народження не вимовляв літеру "р", як і всі росіяни єврейського походження, і в нього слово "браво" виходило як "бгаво". Ось тому Ульянов, крім офіційної партійної клички Ленін, мав ще кілька неофіційних, "кишенькових", прихованих від людського вуха й історії, як-то, кличку "Бгаво". Його соратники, коли йшли на чаювання до вождя, то казали один одному:
— Гайда до "Бгаво" на чай.
Кримінальний авторитет Джугашвілі, за офіційними кличками Коба і Сталін, говорив у таких випадках відповідно до свого тюремного виховання:
— Готуй сідницю і рачкуй до "Бгави" на втик.
А ще вождь світових пролетарів і російських бомжів Ленін (хоч сам ніколи пролетарем-бомжем не був і подібних "людишек" не розумів), який природою позбавлений людяності, а Дияволом наділений неймовірною жорстокістю, для своїх видимих і невидимих противників, для тих же пролетарів і селян, особливо хазяїв, котрі не воліли стати рабами його ідей, вимагав однієї кари — розстрілу. Тож значна частина ленінських резолюцій починалася чи закінчувалася словом "розстріляти!" Особливо полюбляв Ілліч масові убивства. Своєму поплічникові у кривавих справах Троцькому у жовтні 1919 року він радив узяти 10 тисяч буржуїв, поставити позаду них кулемети і розстріляти.[71] В телеграмі 8 липня 1919 року більшовикам Саратова наказує: "Необхідно особливим загонам... обробити кожну волость,... ліквідувати куркулів, беручи з них заручників".[72] У листі до Троцького: "... я особисто буду проводити в Раді Оборони і в Цека не лише арешти,... але й розстріли"[73]. З листа Пензенському губкому від 11 серпня 1918 року: "Необхідно провести нещадний масовий терор проти куркулів".[74] "Ми не зупинялися перед тим, щоб тисячі людей перестріляти", — це також вихвалявся "геніальний" Ленін, згадавши результати своєї роботи.[75] Словом, що не резолюція на офіційному документі чи виступ перед соратниками, — то вимога: стріляти, стріляти і ще раз стріляти усіх і вся. Тому цілком закономірно "вождь Ленін" мав ще прізвисько "Плі!”.[76]
Але на цьому "чаюванні" у присутніх крутилася в голові лише одна кличка — "Бгаво". Отож "Бгаво" поцікавився в керівника розстрільного "вечека":
ЛЕНІН. А що скаже "залізний Фелікс"? Гадаю, до тебе швидше дійшло, ніж до товариша П'ятакова?
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ(цілком, по-діловому). У мене з цього приводу є дві пропозиції: перша — негайно ліквідувати Махна, і троїстий союз хохлів лопне як мильна бульбашка.
ЛЕНІН(сердито перебиває Дзержинського). Бгаво! Бгаво! Перша твоя пропозиція вкрай безглузда. А ти не подумав, що коли зараз ліквідуємо Махна, то хто розіб'є Денікіна? Наші знамениті полководці? Ха-ха-ха! (гомеричний сміх). Їх самих би усіх ліквідувати — і нікого не жаль (пауза). Та й не помилився б!
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ(киває засушеною головою, мовляв, погоджуюся з розумною і геніальною реплікою вождя). Гаразд... Зауваження справедливе. Тоді є друга пропозиція: скомпрометувати Григор'єва в очах Махна.
ЛЕНІН. О, це вже значно мудріше (пауза). А як, батенька, це зробити?
ДЗЕРЖИНСЬКИЙ. Треба ще подумати.
ЛЕНІН. Теж геніально і немає заперечень.
СТАЛІН. Тільки нехай не тягне кота за хвоста.
ЛЕНІН. Теж вірно. А що пропонує товариш Сталін?
70
А. Г. Латишев, Рассекречений Ленин, Москва, Видав. Март, 1996.С. 44—45. Олег Романчук, Ультиматум, Київ. 1990. — С. 56—58.