Підписано до друку 13.05.2010.
Формат 60*84/16
Умовн. друк. арк. 10,23
Облік.-видавн. арк. 6,67
Папір офсетний.
Друк офсетний.
Гарнітура Charter
Наклад 2000 екз.
Замовлення № 177.
TOB «ТЕМПОРА»
01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 32, оф. 4
Тел./факс: (044) 234-46-40
www.tempora.com.ua
Свідоцтво про внесення до державного реєстру:
ДК № 2406 від 13.01.2006
Віддруковано в ПП “Медобори-2006” (свідоцтво ДК № 867.від 22.03.2002 р.)
32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Іоанопредтечинська, 2.
Тел./факс (03849) 2-72-01, 2-20-79
Про автора
КШИШТОФ ВАРҐА (нар. 1968 р.) — сучасний польський прозаїк та журналіст. Працює редактором у відділі культури «Ґазети Виборчої», мешкає у Варшаві. До його доробку належать романи «Хлопці не плачуть» (1996), «Смертельність» (1998), «Текіла» (2001), «Кароліна» (2003), «Надгробок з Ластрико» (2007), збірка есеїстики «Більдунґсроман» та ін.
У 2009 році книга есе «Гуляш із турула» здобула приз глядацьких симпатій на найпрестижнішому польському літературному конкурсі «Nike».
Примітки до електронної версії
С. 2: КШИШТОФ ВАРҐА (нар. 1968 р.) — [сучаний] => сучасний польський прозаїк та журналіст.
С. 9: Солодкий аромат тушкованих на смальці овочів, лечо, [фаршированного] => фаршированого перцю, картопляної запіканки — недорогої поживної їжі, після якої вже не зголоднієш до кінця дня.
С. 20—21: Однак в обідню пору всі столики зайняті і пюркюльти демократично їдять разом: робітники в комбінезонах, заляпаних [фарбрю] => фарбою, чиновники з папками та портфелями і качки із золотими печатками та грубезними ланцюгами на шиї.
С. 27: Їжа в Угорщині [містись] => містить у собі не тільки сум і меланхолію; вона страшенно марнотратна.
С. 34: Артур [Ґроттер] => Ґроттґер <…>
С. 53: Її поставили на цитаделі, спорудженій [тріуфальними] => тріумфальними австрійцями.
С. 57: Бруно [Ясєнськкий] => Ясєнський <…>
С. 66: Це все мало [сатися] => статися пізніше, вже через чотири роки, коли покази націоналістичної моди переходили в справжні бої <…>
С. 70: Солдати, що помирають в окопах, не подібні на хоробрих гонведів, вони мають вигляд сп’янілих до непритомності хлопів у якійсь алфьольдській корчмі, які з останніх [сих] => сил, белькочучи, наспівують якусь зворушливу пісню <…>
С. 74: Ось так зі звуку фортепіано зробилась отрута, набагато страшніша, ніж [ціаністий] => ціанистий калій і миш’як разом узяті.
С. 75: Останній раз він був тут ще перед війною: молодий, сором’язливий арієць, трохи непропорційний, трохи [дивах] => дивак.
С. 79: У комуністичній Угорщині манґаліца вважалася застарілою і зайвою [породу] => породою, що дає більше жиру, ніж м’яса, та ще й специфічно [угорську] => угорською, а не інтернаціональною; із цієї причини її стали переслідувати.
С. 81: Актори грають з перебільшенням, надемоційно; вони підвищують голос на важливих фразах, щоб глядачі добре [орієнтувалисья] => орієнтувались — тут щось суттєве.
С. 97: У Будапешті мені [найбільшше] => найбільше подобаються його окраїни.
С. 98: [Селеще] => Селище
С. 114: <…> Будин, у свою чергу, — спокійніший, багатший, [занятий] => зайнятий своїми справами.
С. 116: То був Рацварош (Сербське місто), на згадку [пор] => про нього залишилась тільки назва купальні <…>
С. 116: Зник також «Рац керт» ([Сербськй] => Сербський город), звичайний пивбар із пивом у пластмасових склянках.
С. 128: На залишки австро-угорської бюрократії я натрапив у туалеті торгово-розважального центру «Сінво Парк» у Мішкольці: я [отримв] => отримав чек за користування послугами туалету.
С. 131: Ці руїни ще занадто свіжі, а отже, Овзд мусить і далі терпеливо чекати на свій шанс, аж поки він перетвориться на посткомуністичний Аквінкум і стане [пам’яткою на] => пам’яткою відмерлої цивілізації.
С. 131: У Козінцборціко нема нічого, окрім самих багатоповерхівок; нема інших будівель, окрім бетонних; власне, немає різниці, якою вулицею їхати, — [крізь] => скрізь однаково.
С. 151: Натовп не підхоплює гасел, бо [занятий] => зайнятий слуханням промов зі сцени, або дискутує в невеличких групках, або їсть варену кукурудзу і прецлі.
С. 153: Тоді ж запала велика тиша, як по телевізору, коли академічний хор доспівує гімн, [телетрансяція] => телетрансляція завершується, і нема вже жодної відмовки, щоб не йти спати.
С. 153: Але навіть цей [імпільс] => імпульс, який передбачає нескінченне скандування «Рія! Рія! Гунґарія!», не в силі підняти натовп.