Ви пса бодай-коли тримали?
— О, я й тепер тримаю кілька!
— Тоді з малим лише зусиллям, —
Бо жодних тут нема чудес —
Навчіть, щоб їв гірчицю пес;
І хай-но тільки навчите,
Наш метод махом збагнете.
Додому повернувся Рузвельт, —
Десь, Сталін взяв його на глузи —
Не хтять гірчицю їсти пси,
Хоч їх навколішках проси.
За рік на зустрічі новій
Підносить Рузвельт клопіт свій:
— Гірчицю їсти пси не хочуть...
А Сталін тут, як зарегоче,
Й велить, як стій, привести пса,
А далі заходився сам:
Мастить гірчицю псу під хвіст,
А той вилизує та їсть.
— Наш метод — каже вождь трудящих —
Хіба від вашого не кращий?
20.5.81
ВЛАСНА ДУМКА
Вступав до партії Петро,
І на партійному бюро
В організації первісній
Свій кандидатський держить іспит.
Цікавить, бач, партійний клан
Петрова думка про Іран,
Чому до партії вступає,
У чому бачить блуд Китаю
І що у Польщі за біда?
Петро на все відповіда
Сухою мовою газет,
Його слова, як трафарет,
Неначе зміст усіх цих квестій
Він щойно вичитав з «Ізвєстій».
Отут і взяв секретар слово:
— Ви пресу знаєте чудово,
Та ми питаєм з розрахунку
Почути вашу власну думку.
Петро на хвильку завагавсь,
Тоді подумав і сказав:
— Що ж, власну думку то я маю,
Та я її не поділяю.
10.12.80
КОСМІЧНА ДЕМОКРАТІЯ
Косигін, Брежнєв і Громико
На незаселеній та дикій
Плянеті опинились втрьох.
Коли минув переполох, —
Порадились: з чого почать?
Що, як колгосп їм заснувать?
— Колгосп ?... це мудро — каже Брежнєв
Харчі потрібні нам належні,
Я маю досвід та ім'я:
В нім головою буду я.
Та мова ця не всім до шмиги:
— Гадаю я — сказав Косигін —
Що на космічній цілині
Потрібні голови ясні.
Старбух[1] — професія моя,
Хай головою буду я.
— Хвилиночку, товариші, —
Громико диспут завершив —
Хто з нас чужих не знає мов,
Той на цій праці — марнослов.
Колгосп це різних мов сім'я —
Ним керувати буду я.
Щоб якось спір цей розв'язати,
Поклали всі — голосувати!
Свій бюлетень, як в СССР,
Хай кожен покладе в конверт.
Цікаві ви напевно знати,
Кого обрали в результаті?
Переважаючий відсоток —
Дев'яносто дев'ять і дев'яносто дев'ять сотих!
За Брежнєва віддав свій голос.
19.12.80
ДЕ ГОЛОВКО?
На лекції про п'ятирічку
Питає лектор всіх публічно:
— Які питання в кого є?
Один з присутніх і встає:
— Я звусь Микола Головко.
Скажіть, де ділось молоко?
Де дівся хліб?
Де ділось м'ясо,
Сметана, цукор, сир, ковбаси?
— На це — промовець відмовля
Я відповім вам опісля,
А зараз я ще кілька слів
Скажу про наших ворогів.
Невдовзі лектор знов питає:
— Хто ще які питання має?
Один у залі знов встає:
— Петренко прізвище моє.
Я вже мовчу про молоко,
Скажіть, де дівся Головко?
2.1.81
НЕБЕСНА ПОКАЗУХА
Умерши, на суді небесному
Хрущов просити став улесливо,
Щоб узяли його до раю,
Аж судді тут йому і радять:
— Йди, глянь на пекло і на рай,
І що до серця — вибирай!
Хрущов і йде. До раю глядь:
На службі Божій всі стоять,
У пеклі ж, навпаки, всі душі
Співають, п'ють, горілку глушать,
Гульня повсюди, танці, сміх...
Хрущов і каже: — Я до цих.
Ведуть його підземним ходом,
Довгенько, а таки приводять.
Аж пекла Хрущ не пізнає:
Ніхто не грає і не п'є,
А всі в смолі киплять гарячій,
— Так я ж картину іншу бачив! —
Протест висловлює Хрущов.
А чорт його в казан шубовсть!
І каже: — Що ж ти думав, пане,
Що в нас немає пропаганди?
11.5.81