Раптом, думи рабина перервав крик — кричала дитина. Судячи з плюскоту води та з того, що крик лунав з боку річки, дитина тонула. Рабин швидкою ходою поспішив на допомогу. Пройти було потрібно метрів двадцять по вкритому хаотично розкиданим камінням березі. Якомога швидше він дійшов до того місця, звідки долинав крик, і побачив хлопчика років дванадцяти. Обличчя його, чи то від переляку, чи, може, від холоду, було неприродно блідим, а губи посиніли. Це означало, що у воді він пробув досить довго, і вже встиг задубіти. Смерть, ця стара і безноса несподіванка, вже приготувалась поцілувати його в чоло своїми крижаними губами і пригорнути до себе, але він поки що міцно тримався за життя. За декілька метрів від берега малий ухопився за гілку дерева, що росло майже в воді й низько схилилося над нею. Сильна течія бурхливої річки намагалася відірвати тіло хлопчика від його соломинки, за яку він вчепився, як перелякане кошеня. І тільки-но рабин зібрався вжити заходів для врятування потопаючого, як відчув, що в нього сильно наморочиться голова. Все довкола затягнулось синюватою імлою, а потім взагалі — заплило туманом. Він наосліп намацав рукою дерево, біля якого стояв, і вхопився за нього міцно, як за останню в житті надію.
— Що це зі мною? — сказав він уголос сам до себе з подивом. — Раніше такого зі мною ніколи не траплялося. Мабуть, я вже почав старіти. Бідолашний хлопчик — я не можу його врятувати.
— Не варто себе записувати в старигані заздалегідь — це все з тобою зробив я.
— Хто ти? — вигукнув рабин.
— Не має значення хто, — відповів голос. — Мовчи і слухай: якщо ти зараз зробиш те, що збираєшся — буде лихо. Цей хлопчик — не просто хлопчик. Через багато років, коли він виросте, зміцніє істане чоловіком — він прирікатиме на страждання та смерть мільйони людей, серед яких будуть і старі люди, і жінки, і навіть діти. У достовірності моїх слів не сумнівайся: вони правдиві. Сьогодні мені дано шанс врятувати людство від горя, що може його дуже сильно похитнути. Дано шанс пронести цей келих Долі повз нього, але другий янгол, в якого свої плани з цього приводу, привів сюди тебе, щоб завадити моїм діям.
Рабин стояв, наче у нього вцілила блискавка. Сам не знаючи чому, але він повірив голосу — був впевнений в істині, донесеній до нього. Сьомим відчуттям знав, що то правда. Голос все говорив і говорив про те, які чорні хмари насуваються на людство, які біди і нещастя чекають попереду, і про те, що лише він, ребе, здатний все це зупинити. Але раптом голос урвався і зник взагалі. Проте залунав інший голос, з не менш цікавими словами:
— Ти, звичайно, вільний у власних вчинках, але май на увазі одне — ти — рабин, намісник Бога на Землі, і, якщо опинився в цій ситуації, мусиш прийти на поміч тому, хто благає про допомогу. Адже не тобі вирішувати, де добро, а де зло. Ти лише людина, інструмент, прилад, так би мовити, допоміжний пристрій для втілення геніальних задумів Бога в реальне життя. Роби як знаєш, але тобі потім доживати віку зі страшенно набридливим сумлінням. Воно тебе просто зжере — май на увазі. Так, той янгол, який щойно що розмовляв з тобою, сказав правду: якщо хлопчик залишиться жити — бути біді. Але ж усім на цьому світі керує Бог, і смертним людям не годиться змінювати плин історії. Вирішуй сам…
Тут заслона туману розтанула, начебто її взагалі не було, і перед поглядом рабина виник образ маленького хлопчика, який благально дивився на нього. Рабин схаменувся і крикнув хлопчикові:
— Тримайся міцніше, я зараз я допоможу тобі!
Після чого почав шукати довгу палицю, щоб з її допомогою визволити нещасну дитину з міцних обіймів несамовитої річки. Неподалік якраз лежав корч, який більш-менш відповідав вимогам рятівника. Підхопивши його, рабин спробував дотягнутися до хлопчика, що тонув, але дерево зачепилось гіллям за кущ. Однак на третій раз йому вдалося зробити це як слід.
— Вхопися руками за кущ, і я тебе витягну.
Спочатку хлопчик недовірливо подивився на трухляву гілляку і на старого рабина, але зрозумівши, що це єдиний наразі вихід, спершу однією, а потім другою рукою цупко ухопився за кінцівку корча. Рабин почав його підтягувати до берега, і через хвилину дитина була в безпеці.