Вона зіткнулася зі своїм жахіттям і пережила його. Я теж, у свій спосіб. Так чи інакше, нас обох повернули до життя.
Ворона злетіла з дерева, коли я неохоче відклав телефон. У кришталевій тиші було чутно шурхіт її крил. Я спостерігав, як вона летить над замерзлим шотландським болотом. Але хоч якою похмурою здавалася ця картина, вже зараз крізь мерзлу землю почали пробиватися зелені пагони — передвісники майбутньої весни.
Я обернувся, коли підійшла молода поліціянтка, під її ногами потріскували скуті морозом стебла трави. Темне пальто, біле збентежене обличчя.
— Докторе Гантер, вибачте, що змусила вас чекати. Це тут.
Я пішов за нею до групи офіцерів, що стояли неподалік, потиснув руки, привітався. Вони відійшли, пропускаючи мене до того, що покликало нас сьогодні сюди.
Тіло лежало в ямі. Я відчув, як мене опановує знайома відстороненість: я вже розглядав його положення, текстуру шкіри, пучки волосся, що тремтіло на вітрі.
Підійшов ближче і взявся за роботу.
Подяки
Ідея «Хімії смерті» виникла зі статті, яку я написав для Daily Telegraph Magazine у 2002 році. Стаття була присвячена Національній академії судово-медичної експертизи в Теннессі, що веде інтенсивні й надзвичайно близькі до реальних ситуацій тренінги в галузі криміналістики для американських поліціянтів і слідчих. Частина курсу відбувається на унікальному відкритому майданчику, відомому в просторіччі як «Трупна ферма». Заснована судово-медичним антропологом доктором Біллом Бассом, «Ферма» — єдиний подібний заклад у світі, який використовує справжні людські трупи для дослідження процесу розкладання та способів визначення часу після смерті як життєво важливих інструментів для розслідування вбивств.
Мій візит туди багато чого прояснив для мене і став тим захопливим досвідом, без якого доктор Девід Гантер ніколи б не з’явився на світ. Тому дякую Національній академії судово-медичної експертизи та Антропологічному дослідницькому центру Університету Теннессі за співпрацю, яка дозволила мені написати первинну статтю.
Неоціненну допомогу під час написання роману надало багато добродіїв. Доктор Арпад Васс з Національної лабораторії Оук-Рідж, штат Теннессі, відповідав на мої нескінченні запитання про тонкощі судової антропології та знаходив у своєму напруженому графіку час для читання рукопису. Британська професорка Сью Блек з Університету Данді також дуже мені допомагала й завжди відповідала на дзвінки, попри свою зайнятість. Пресслужба Норфолкської поліції, адміністрація Бродз та Норфолкського фонду дикої природи Hickling Broad також заслуговують на подяку за відповіді на питання, які, мабуть, здавалися підозрілими й дивними. Зайве говорити, що будь-які неточності чи технічні помилки є моїми, а не їхніми.
Дякую також моїй дружині Гіларі, Бену Стейнеру та SCF за підтримку й коментарі. Я вдячний моїм агентам Міку Чітему та Саймону Кавані не лише за важку працю, а й за віру в мене, Полу Маршу, Каміллі Ферр’є та всім в агентстві «Марш» — за чудову роботу. Окрема подяка моєму редактору Саймонові Тейлору та команді Transworld за їхній ентузіазм.
Нарешті, я хотів би подякувати своїм батькам, Шейлі та Френку, за незмінну підтримку. Сподіваюся, я її вартий.
Саймон Бекетт
Стаття Саймона Бекетта про Національну академію судової експертизи, що вперше з’явилася в Daily Telegraph Magazine у 2002 році
Люди в білих костюмах уже кілька годин працюють у лісі в Теннессі. Цього ранку вони знайшли могилу, бо поліція отримала анонімне повідомлення, що серійний убивця поховав тут принаймні одну зі своїх жертв. Група вже розпочала відкривати останки з-під шару ґрунту, та вигук одного зі співробітників сповіщає про неочікуваний розвиток подій. «Ага! — каже криміналіст, вдивляючись у могилу. — Здається, тут двоє».
Сценарій вигаданий: не було ані серійного вбивці, ані анонімного повідомлення. Але тіла справжні. Якщо така картина здається вам надто цинічною вигадкою, врахуйте, що вона лише відтворює значно страшнішу реальність, яку намагається реконструювати група. Якби це було справжнє вбивство, то зібрані тут криміналістичні докази могли б допомогти виявити вбивцю. Якщо докази проаналізувати неправильно, вбивця може уникнути покарання. Цей тренінг є частиною нової навчальної програми, яку проводить Національна академія судово-медичної експертизи (NFA) в Ноксвіллі, штат Теннессі, для поліціянтів та слідчих груп. Відкритий як для іноземних, так і для американських студентів, центр прагне забезпечити навчання, максимально наближене до реальних умов. Для вивчення вибухових пристроїв (бомб та мін-пасток) тут підривають справжні автомобілі. Під час вивчення засобів боротьби з підпалами — спалюють будинки. Окрім того, саме тут викладається єдиний у світі курс, де на тренінгах використовують справжні трупи.