— Був поблизу. Вирішив провідати.
— По-сусідськи, еге ж?
— Просто хотів переконатися, що з нею все гаразд.
Не хотілося вплутувати сюди Лінду Єйтс, принаймні доки не буду змушений. Вона розповіла мені, своєму лікареві, те, що крутилося в голові; та я й не думав, що поліціянт надасть її сну значення. Легко передбачити. І незалежно від існування ірраціональної причини, Саллі тут не було.
— Коли ви востаннє бачили міс Палмер? — запитав Маккензі.
Я задумався.
— Тижнів два тому, не більше.
— Ви можете назвати точніший день або час?
— Пам’ятаю, що бачив її в пабі на барбекю близько двох тижнів тому. Вона тоді там була.
— З вами?
— Ні. Але ми розмовляли.
Коротко: «Привіт, як ти? Чудово, побачимось». Навряд чи це значущі слова, не згодяться для останньої розмови. Якщо це була саме вона, остання розмова, нагадав я собі. Але сумніву вже не було.
— І от після тієї зустрічі ви раптом вирішили навідатися сьогодні.
— Просто я почув, що знайшли тіло. Хотів перевірити, чи з нею все гаразд.
— Чому ви такі впевнені, що це тіло жінки?
— Не впевнений. Але подумав: не зайве переконатися, чи Саллі в порядку.
— У яких ви були стосунках?
— Гадаю, друзі.
— Близькі?
— Не дуже.
— Ви з нею спите?
— Ні.
— А раніше спали?
Я хотів сказати, що це не його справа. Але це була все-таки його справа. Особистий простір за таких обставин не має значення. Мені це добре відомо.
— Ні.
Він втупився в мене, але нічого не сказав. Я теж дивився на нього. За мить він вийняв з кишені пакетик м’ятних льодяників. Неквапно поклав один до рота. Я помітив на шиї в нього родимку дивної форми. Він сховав льодяники до кишені, не пропонуючи мені.
— Отже, ви не були з нею в близьких стосунках? Просто добрі друзі, так?
— Просто знали одне одного, от і все.
— Але ви все одно відчули себе зобов’язаним приїхати подивитися, чи з нею все добре? Більш ніхто.
— Вона тут живе на самоті. Доволі ізольоване місце, навіть за нашими стандартами.
— Чому ви їй не зателефонували?
Тут я застряг.
— Просто не спало на гадку.
— В неї є мобільник?
Я сказав, що так.
— Маєте номер?
Він був у пам’яті мого телефона. Я прогорнув список контактів, почуваючись дурнем, що сам про таке не подумав.
— Набрати її? — запропонував я ще до того, як він встиг щось сказати.
— Чому б ні?
Я відчував, як він на мене дивиться. Я чекав на з’єднання. Міркував, що скажу, якщо вона відповість. Але не думав, що відповість.
У будинку відчинилося вікно спальні. Сержант перехилився через підвіконня:
— Сер, тут телефон дзвонить, у сумочці.
Нам було чутно слабкі дзвінки за його спиною, дзенькання електронної мелодії. Я відбив дзвінок. Звуки в будинку припинилися. Маккензі кивнув йому:
— Все гаразд, то були ми. Продовжуй.
Сержант зник у глибині кімнати. Маккензі потер підборіддя.
— Нічого не доводить, — сказав він.
Я не відповів.
Він зітхнув.
— Боже, ця клята спека, — він уперше показав, що його вона турбує. — Ходімо сховаємося десь від сонця.
Ми відійшли й стали в тіні будинку.
— Ви знаєте когось із її рідні? — запитав він. — Того, хто може знати, де міс Палмер.
— Не дуже. Вона успадкувала цей будинок, але, наскільки мені відомо, поблизу родичів не має.
— А друзів? Окрім вас.
Тут наче мав бути якийсь натяк, але важко сказати.
— Вона була знайома з людьми в селищі. Але я ні за кого конкретно не скажу.
— Приятелі? — запитав він, спостерігаючи за моєю реакцією.
— Не знав. Вибачте.
Він щось буркнув, поглянувши на годинник.
— Отже, що далі? — запитав я. — Перевірите, чи ДНК тіла збігається зі зразками з дому?
Він поглянув на мене:
— Ви, здається, добре обізнані з процедурою?
Я відчув, що червонію.
— Не дуже.
Добре, що він не став наполягати на продовженні теми.
— Ми поки що не знаємо, чи це справді місце злочину. Є жінка, яка, можливо, зникла, а може, й не зникала. От і все. Немає зв’язку між нею і знайденим тілом.
— А собака?
— Могла вбити інша тварина.
— З того, що я побачив, рана на шиї не рвана, а різана. Вона зроблена гострим лезом.
Він знов оцінив мене поглядом. Я вже лікті кусав, що надто багато патякаю. Зараз я лікар. Більш ніхто.
— Побачимо, що хлопці з судекспертизи скажуть, — відповів він, — але навіть коли так, то вона сама могла її вбити.