Чоловік, який затис домашню скотинку в лещатах стегон, щоб кусати її за щоки й щипати за перса, склав для себе програму, щоб звести весь процес до його головної суті. Так, ви побачили все, як є! І побачите ще більше, коли ранком розчиняться сонні ворота й зігнуті спини блискучої череди (всі напоєні!), яка щойно уздріла сонце, знову зникнуть у темряві, у якій шкіру долі розвішують на просушку. Так, іноді один із череди застряє у насочуваній оболонці. Хто на нас зглянеться? Нехай краще концерн доверху наб’є надприбутками черево, ніж ці зайві люди, вірні хіба що своїм бідним іменам, відкладуть бодай щось на власний будиночок із садком. Увесь зиск — іноземному мультимільйонерові — власникові фабрики, щоб він своїм гарчанням розбудив нас, загорнув у папірець і з’їв. У дитини в цій родині є своя майстерня, у якій хлопець трудиться й де трудяться над ним. На Різдво він зіграв на скрипці соло, стоячи перед яслами з дитиною Христом, зіграв зворушливо, собі до пари. Сніг цього року випав рано й пролежить довго, мені шкода.
За якийсь час до будинку навідується незвана й невблаганна сусідка. З неї дощем сиплються скарги — звичайна слабість жіночої статі, що пробудилась, нарешті, і здатна, крокуючи по щаблях, перебороти свою обмеженість тільки вічними докорами й голосінням. Сусідка настирлива як комаха. Вона освітлює людей на луках своєю лампою й світлом власних негод, перевіряючи сум пані директорші. Вона підносить хвалу синові Бога, який створив людей з пороху у цьому краї, а їхні дерева перетворив на папір, прагне цією хвалою підійти під божу ласку для дочки, що закінчує комерційне училище. Чоловік сусідки більше не мітить на неї, тепер його мішень — двадцятилітня офіціантка із привокзального ресторану. У дружини директора немає для гості слів розради, ці прохолодні напої давно вже висохли. Її оточує невагоме багатство меблів і картин, які знайшли спокій тільки тоді, коли стали її власністю.
Чоловік у неї великий і ласий, справжній сім’янин, любить поспівати й пограти. Він замовляє дружині за каталогом звабну білизну, щоб тіло її щодня було на службі й мало статутний вигляд. Він вибирає найпікантніші моделі, щоб вона відповідала зразкам на світлинах. Білизна для дружини — чисте марнотратство. Вона забуває її надягти й мовчить. Жодні червоні мережива не порушують її спокою, але, якщо подумати гарненько, саме це йому й подобається: щоб люди, які йому належать, зовсім забували про себе, коли він в’є для них любовний зашморг. Люди ці проходять спокійно, як час у їхній квартирі, і вони завжди його чекають. Чекає дитина, навколо якої кружляє ненаситний спорт. Чекає дружина, що її він жадібно порівнює з фотографіями й кінострічками. Там на автомобілях-комбі їдуть родини, не обтяжені дітьми й особливою приязню одне до одного, з набором інструментів у багажнику, із прутами, різками, наручниками й Гумовими сповивачами, призначеними для великих дітей, плоть яких тільки й знає, що нюняти, плакати й хапати все поспіль, аби її, нарешті, міг утихомирити хтось великий і товстий. Коли-небудь і дружини їхні виливатимуть молоко й затишок. Чоловіки любовно вдаються до спеціальних ін’єкцій — уколись і піднімись! — щоб довше триматись у деренькучих скарбничках, які із благанням підставляють їм жінки. А потім вони знову збираються із силами й укладають своїх ділових партнерів на обидві лопатки. Жінки беруть печиво з вазочок, над чимось сміються, і от з’являються чоловіки, стрімко тягнуть їх до кушеток, де, скорчившись над здобиччю, пірнають в ущелини, виставляють на світло свої здиблені члени, а потім якнайшвидше тікають геть від ними зваблених. Чоловіки палко бажають, щоб їхні потужні залпи летіли вдалину, неспинно й святково! Жінки, у яких залишилися смуги від перебування в них дітей, подають себе до столу голяка, наче при народженні своїх сисунців. Важкі келихи з вином тремтять на тацях, і добродії-небожителі беруть їх знизу, попереду, зусібіч, пальці входять у них і виходять, губи впиваються в улоговинки між стегнами й ламають свої улюблені іграшки, так, тепер вони відпочинуть на повну силу, їхні супутники в любові, наділені моторами в кілька кінських сил.