Міхаель сміється голосніше за всіх, у нього найдалекоглядніші наміри. Жінку, що стоїть тут на схилі днів своїх, він, можливо, пригріє й удруге, а може, й ні. Верещачи від цікавості, як дитина, він витягає свій шворінь. Чи, може, він у нього випадково вивалився? Дівчата, які скидаються на таких пустушок у журналах, що роблять із них чарівну картинку, стають у коло й свої пласкими лобиками закривають від інших дивну парочку, що займається в снігу незрозумілою справою. Він і вона сміються, п’ють і сплітаються в клубок. Просто зі снігу стирчить дволітрова пляшка вина й пляшка коньяку. Однаково, чим вони зайняті, вони вчепилися за гірський схил і перебувають там наодинці одне з одним, поки їх не наздожене лавина. Їхня власна шкіра не сповзе з них. У їхніх статевих органах ще не відбувається шумування, їх можна пити, як тепле молоко. Вони нічого не зауважують навколо. Під вереск своїх внутрішніх голосів Ґерті й Міхаель скочуються в підлісок, який оточує сосну. Стає тихіше. У гаї вони створюють свій острівець, зараз усе почнеться. Міхаель демонструє, як слабко збуджений його член, а піхва Ґерті виділяється під шовком дуже чітко, начебто вона сподівається куди-небудь доплисти в цьому дірявому човні. Хай йому грець, там, на схилі, шумлять люди, вони наче перетворилися на один голосний крик. Нам ніяк не розчути, які дурні витівки влаштовує клітор, що його Ґерті з таким задоволенням підставила б під пальці Міхаеля. Усю цю зграю на гірському схилі мати-природа саме вилущила з оболонки, немов сосиски! Міхаель демонструє Ґерті орган, який діє для всіх, їй із силою відводять убік руки, якими вона намагається закрити обличчя й пах. Якщо зір мене не підводить, і те й інше до межі заповнено грізними мелодіями. Хлопці тримають її неспокійні руки над головою. У цьому положенні не помахаєш своїй родині з екрана телевізора. Жінка витягається в бік Міхаеля. Обличчя її стягується в зморшки, як сповіщають про це тим, хто стоїть навколо. І все-таки воно говорить про любов. Із усіх пісень найважливіша та, що дає нам можливість тріумфувати й збільшувати нашу ціну. Шовкову сукню задирають до талії, а трусики, які їй так подобалися, стягають униз. А тепер полоскочемо пітьму, поки вона із шумом не накрила нас. Із цією метою в наш будинок з’явилися друзі, щоб ширше розтягти соромітні губи, які жінка завжди носить із собою: а тепер уперед, пірнай у глибину, розворуши мурашник. Там все кишить, як у привокзальній убиральні вночі, де тхне вином, якого, пускаючи струмінь, позбуваються відвідувачі, що набралися під зав’язку. А тепер усі ці ганчірочки й матер’яні бганки розтягують на всі боки так, що Ґерті виє від болю. Їй обіцяють, що все знову повернуть на місце, і складають її вологі листочки настільки ж недбало, як рекламний проспект. Хай там як, а палець ми туди застромимо, а тоді понюхаємо його, перш ніж наш мандрівник зникне в її збіжнику. Ми й не припускали, які довгі тіні вже лягли на це живе створіння, і довжину ми виміряємо шлангом, виявивши його тут, за закритою кватиркою штанів, потягавши його за волосся, поскубавши й поголосивши над ним. Поп-музика грає на заявки слухачів, ноги Ґерті розтягли так широко, наскільки вдалося, а навушники плеєра пригорнули їй до вуха. Вона лежить, а в її лоні недбало риються чиїсь руки, вона така соковита, і чоловік Ґерті зазвичай заскакує в неї і вискакує назовні стрімкими кроками. Він наближається здалеку, ми чуємо його голосну ходу. Неймовірно, яку фантазію можна виявити, надаючи еластичним соромітним губам найвигадливішої форми, немов під гнітом долі. Їх можна скрутити в кульок, а зверху над ними височіють пагорби сукні, що збилась у грудку, їй-бо боляче, невже це нікому не спадає на думку? А тепер посміємося ще, поскубаємо її і побарабанимо по ній, от здорово! Ця дітлашня бродить світом, залюбки оповідаючи про свої подвиги. Уже неможливо визначити, чи трудився над її зачіскою перукар. Ґерті зляглася за нагромадженими на ній пагорбами, осміяна від голови до ніг, як і вся її стать, якій дозволено управлятися з домашнім начинням, але заборонено розпоряджатися власним тілом. Вона поникла, немов трава під гострою косою. Цю плоть розчленовують, немов у веселій грі, і вона вирушає на спочинок, збираючи уві сні щедрий урожай: насамперед це стосується молодих дівчат, які заливаються нестримним сміхом, від якого шкіра на лиці тріскається. Їхнє волосся ще не вимагає спеціального приготування, ними можна насолоджуватися (у сирому вигляді). Вони когось люблять. Немов орли, які висиджують своїх-пташенят за хмарами, майже в порожнечі, проте їм довелося тягти яйця на таку висоту. І старі ненавидять дітей, а штани тим часом трохи спускають зі стегон.