Книжка Янга — текст вторинний і не самодостатній. Щоб зрозуміти численні запитання й думки автора, необхідно читати Біблію. «Хижа» відсилає до першоджерела, без зв’язку з яким вона ні до чого не зобов’язуватиме й залишиться нікому не зрозумілою алегорією.
Михайло Черенков, доктор філософії
Ця історія була написана для моїх дітей:
Чеда — Лагідної Глибини;
Ніколаса — Витонченого Дослідника;
Ендрю — Добросердечної Прихильності;
Емі — Радісної Знайки;
Олександри (Лексі) — Сяючої Сили;
Метью — Прийдешнього Дива.
Присвячую її, по-перше,
Кім, моїй Коханій, —
дякую тобі за те,
що врятувала мені життя;
по-друге,
«…усім нам, хто спотикається,
та вірує в Любов.
Устань, і хай вона засяє».
ПЕРЕДМОВА
Чи повірили б ви людині, яка стверджує, що провела вихідні з Богом, тим більше — в хижі? А це була саме хижа.
Я знаю Мака понад двадцять років. Познайомилися ми на сусідському полі, де допомагали заготовляти сіно для корів. Відтоді ми постійно, як кажуть сучасні підлітки, «зависаємо» разом, п’ємо каву, хоча в моєму випадку — це міцний чай, дуже гарячий, із соєвим соусом. Спілкування завжди приносить нам задоволення. Ми разом сміємося, інколи — плачемо. Відверто кажучи, що більше ми дорослішаємо, то більше «зависаємо» разом, сподіваюся, ви розумієте, про що я.
Повне ім’я мого друга — Аллен Філліпс Маккензі, хоча більшість називає його просто Алленом. Звертатися до чоловіків за другим ім’ям — це сімейна традиція, мабуть, щоб не вдаватися до хвалькуватих цифр І, ІІ, ІІІ або слів «молодший» чи «старший». Так, як правило, називають себе люди, які телефоном нав’язують якийсь товар, особливо тоді, коли вдають із себе ваших знайомих. Отже, він сам, його батько і дідусь — усі вони звуться Маккензі, але зазвичай до них звертаються за їхніми другими іменами. Маком його кличе лише дружина Нен і найближчі друзі (хоча кілька разів я чув, як незнайомці кричали: «Маку, де ти вчився кермувати?»).
Мак народився на Середньому Заході у сім’ї звичних до тяжкої праці фермерів із ірландським корінням. Його зовні релігійний батько, хоч і був суворим церковним старійшиною, страшенно пиячив, надто, коли не було дощу або коли той ішов невчасно. Мак ніколи про нього багато не розповідав, а коли й згадував, то його обличчя кам’яніло, а в очах відбивалася пустка. Саме ці моменти дали мені зрозуміти, що його батька не можна назвати алкоголіком, який напивався й щасливо йшов спати. Він, навпаки, був жорстоким п’янюгою, який спочатку бив дружину, а потім каявся перед Богом.
У зв’язку із цим мені згадалося, як одного разу тринадцятирічний Мак під час молодіжного пробудження не надто охоче вилив душу пастору. Він пройнявся значимістю моменту й у сльозах сповідався, що не робив нічого, аби допомогти матері, коли п’яний батько бив її, часто — аж поки вона втрачала свідомість. Проте Мак залишив поза увагою те, що цей пастор «служив» разом із його батьком, і коли хлопчина повернувся додому, батько вже чекав на нього на ґанку, а мама й сестри десь підозріло поділися. Згодом він дізнався, що їх було відправлено до тітки Мей, аби батькові ніщо не заважало дати бунтівному синові урок поваги. Він прив’язав свого нащадка до величезного дуба і протягом двох днів лупцював його паском і віршами з Біблії, а коли приходив до тями, одразу ж знову заглядав у пляшку.
За два тижні по тому, тільки-но Мак спромігся підвестися на ноги, він пішов із дому. Але перед цим насипав отруту в кожну пляшку з алкоголем, яку зміг знайти на фермі. Із схованки на подвір’ї він дістав невеличку бляшанку, куди поклав увесь свій земний скарб: сімейне фото, на якому члени родини примружилися від сонця (батько стояв збоку), картку із зображенням тоді ще перспективного бейсболіста Люка Істера за 1950 рік, флакончик, у якому залишалася унція «Ма Гріфф» (єдині парфуми, якими користувалася його мати), котушку ниток із парою голок, сріблясту модель американського винищувача F-86 і всі свої заощадження — п’ятнадцять доларів і тринадцять центів. Він прокрався в будинок і сунув матері під подушку записку, поки батько хропів після чергової гулянки. Мак написав: «Сподіваюся, ти мене коли-небудь пробачиш». Поклявся, що не повернеться, і не повертався… довго не повертався.