Яка несправедлива, яка жорстока доля! Ця жінка мала все, що тільки життя могло їй дати. Однак вона все покинула й пішла за ідеєю, котру й сама не знала, але яка мала вигляд сну про нове, справедливе суспільство. І все те скінчилося російською в’язницею.
Перед депортацією більшість постала перед спеціальною «трійкою». Товариші називали цю комісію, складену з трьох вищих офіцерів НКВС, «трьома магами». Викликаного запитували про біографію. У деяких випадках «три маги» пропонували депортованому стати агентом НКВС у Німеччині. Деякі погоджувалися, аби лише швидше звідціль вибратись. Карол також зустрілася з такою пропозицією.
Вона обурено відмовилась і взагалі не хотіла їхати до гітлерівської Німеччини. Вона вимагала, щоб її було вислано до Копенгагена, де мала друзів, до німецького драматурга Бертольда Брехта включно.
Їй було відмовлено й це вирішило її долю. Ми всі виїхали, а вона лишилася. Я більше ніколи не чув про її подальшу долю. Певно, вона ніколи не змогла вибратися з Радянського Союзу. Її приятелі нічого не знають про долю її дитини. Бекер, її чоловік, також був арештований. Михайло Кольцов, її покровитель, у 1938 році опинився у в’язниці НКВС. Немає нікого, кого можна було б запитати про долю Карол Негер.
У моїй камері сиділи різні люди. Переважно робітники, у більшості своїй — німецькі комуністи. Були між ними люди, які займали в партії досить високе становище. Я пам’ятаю лише одного інтелектуала з нашої камери на ймення Петерманн, який працював в апараті Комінтерну. Він був мудрим, гострим на язик і безхарактерним. Уже тут, у камері, він готувався до переходу до німецько-фашистського табору. Між нами двома часто доходило до суперечок. Я не захищав того, що робилося в Росії і ніхто більше мене не ненавидів сталінський режим, але я завжди боронив соціалістичні принципи цієї країни. В усякому разі, засоби виробництва й розподілу були усуспільнені, і, як марксист, я тримався старої схеми. Суттєвою річчю для мене була економічна база суспільного устрою. Вся політична надбудова буде змушена, рано чи пізно, пристосуватися до цього економічного базису. Соціалістичне панування не буде терпіти диктатури однієї людини. Рано чи пізно воно струсить цю диктатуру і, як фенікс з попелу, постане вільне соціалістичне суспільство.
Та я був неправий. Незважаючи на тяжкі страждання в російських в’язницях, мені знадобилося ще п’ять років, аби зрозуміти свою помилку. Але Петерманн воював зі мною з іншої позиції. Він внутрішньо погоджувався з Гітлером і вже мріяв про кар’єру в нацистській системі. Казав:
— Коли буду там, то уважно до всього придивлюся. Навіть Бухарін говорив про організований капіталізм. Можливо, «народний соціалізм» і є певною формою організованого капіталізму, яка торує шлях соціалізму. Треба дивитися на речі без упередження. Всі ці дискусії треба відкласти на рік.
— Там, у Німеччині, ти не матимеш бажання щодо дискусій зі мною, — зауважив я з гіркотою.
— Це залежатиме від того, як розвиватиметься єврейське питання в Німеччині. Але слушним є те, що особистість не має права протиставляти свої ідеї державним.
Я замовк. Продовження дискусії було небезпечним. Тут ні, але в Німеччині я можу за це поплатитись. Але в той час я про це не дбав. Не міг повірити в те, що старі товариші можуть стати донощиками. Суперечка з Петерманном загострилася. Врешті втрутився Альбрехт:
— Чоловіче, не галасуй тут, адже ніколи не можна знати, хто тебе підслуховує.
Я так і не зрозумів, проти кого він хотів мене застерегти. Чи перед теперішнім ДПУ чи перед майбутнім гестапо. В усякому разі, я вгамувався.
Ті розмови завжди так закінчувалися. Вони починалися серед різних в’язнів, і коли досягали певної межі, припинялися, бо учасники боялися їх продовжувати. Кожен, хто хотів продемонструвати на догоду гестапо свої антирадянські настрої, ризикував викликати негайне незадоволення ДПУ. Росіяни могли поміняти свої наміри й затримати людей на місяць, особливо якщо йшлося про окремих осіб, які гостро виступали проти рад. Більшість робітників у нашій камері були розумнішими за мене — у тій складній ситуації вони обрали єдино можливу лінію поведінки — мовчанку.