Інна Кульська
ХОРОВОД ЧУДНИХ ПРИГОД
УСМІХНІТЬСЯ, ДРУЗІ!
Кажуть, хто частіше усміхається, той швидше виростає, тому більше вдається, легше в навчанні, в роботі. Щира усмішка допомагає. Треба лише сприйняти, відчути, зрозуміти її. З такою доброзичливою усмішкою читаються і сприймаються жартівливі та сатиричні вірші Інни Кульської. В них завжди присутнє почуття гумору, цікаві спостереження над життям дітей і дорослих, сатиричні узагальнення. Звичайно, що не всім вони приємні, бо ж допитливі читачі розуміють, що це йдеться про них, що дошкульне слово спрямоване на їхню адресу.
Багато школярів, мабуть, надовго запам'ятали веселу, дотепну «їжачиху» поетеси. Її гострі колючки добре дошкулили багатьом ледарям, забіякам, вередіям, брехунцям тощо. Своїми колючками-дотепами їжачиха лікує численні школярські «хвороби», дає веселі поради шкільним стінгазетам, відповідає на стурбовані листи школярів. Такими життєвими турботами, непідробною усмішкою пройнята книжка Інни Кульської «Хоровод чудних пригод», яку ви берете до рук. Вміщені в ній гуморески, байки, невеличкі поеми сприймаються весело, легко, цікаво В них нема нав'язливості, голих повчань, вони будять у читача почуття чесності, працелюбства, зневаги до всякого роду фальші.
І дуже важливо, що кожен вірш несе в собі виховне зерно, добру пораду.
Перед нами постає ціла галерея дотепних, я б сказав, життєвих, колоритних образів, так уміло змальованих поетесою. Тут — Одарка Ледарівна і Стецько Штовханюк, пляжниця зі стажем і Гриць Крикун, а також ряд інших образів ледарів, зазнайок, хвальків, забіяк.
Сорок років Інна Костівна Кульська працює в літературі. За цей час письменниця подарувала дітям понад тридцять книжок віршів, біля двадцяти п'яти п'єс, десятки пісень та оповідань. Чимало з них було премійовано на республіканських конкурсах, перекладено російською, білоруською та іншими мовами.
Село Самгородок на Вінниччині з бабусиними піснями, загадками, з піччю, розмальованою півнями, — то світ її дитинства; коли над полем-видноколом золота діжа котиться, коли за лісом, за пралісом синій вогонь горить, коли сон лежить під хворостом догори хвостом, — кричить, дай солі. І хтозна, може, саме звідти починався той «Струмок», який через багато років забринів, загомонів, точно спрямовував свій біг, поглиблював русло, вилився в першу збірку.
Перша книжка Інни Кульської «Струмок» вийшла в 1946 році — на початку війни весь тираж її найпершої збірки загинув од вибуху бомби.
Творчість І. Кульської різноманітна, багатожанрова. Впродовж багатьох років письменниця знаходить дорогу до запитів і розуму дітей, знаходить для них дорогоцінні скарби слова, приказки, пісні, казки, скоромовки, які так влучно, доступно передають своєрідність дитячого світу і душі народної.
Роки навчання І. Кульської в Києві, спочатку в трудовій школі, а згодом у Театральному інституті та Державному університеті — це нові захоплення хореографією, режисерською роботою, драматургією. Вона бере участь в роботі молодіжного театру «Іскра». її п'єса «Жінка Сходу» в постановці іскрівців ішла на сцені Київського оперного театру, коли авторові було п'ятнадцять років.
При Будинку вчених у Києві І. Кульська сама керує драматичним гуртком, пише для нього сценівки, жартівливі казки. Та над усіма тимчасовими захопленнями Інни Костівни література мала найголовнішу роль, вирішальну для поетеси ходу. Її твори все частіше з'являються на сторінках журналів.
Тема природи займає найбільше ліричних, пройнятих любов'ю і щирістю сторінок у творчості І. Кульської. Про її багатства і таємниці написані книги: «Розумні рученята», «Між рясного листя», «Крилата сторожиха», «Нас п'ятеро у зірочці», «Барвисте коло» та інші.
В її ліричних віршах знаходимо стільки тепла і роздумів, скільки подій і особливостей у кожної пори року, тому що кожна з них має свої турботи, свої голоси і кольори:
Подивися, подивися,
Як працює Червень-місяць:
Взяв у сонячні долоні
Фарби радісні, червоні;
Лиш побачив полунички —
Нарум'янив їхні щічки,
Лиш торкнув черешні в листі —
І вони вже червонисті.
Почуття краси і животворного подиху природи письменниця прагне якнайширше, доступніше, просто донести до розуміння її найменших господарів. У віршах І. Кульської тому й відчувається широкий поетичний простір, що вона в дію сміливо вводить природу, навчає дитину спостерігати природні явища, збагачувати свої знання.