СКАРГА ДВАДЦЯТИ ЧОТИРЬОХ БРАТІВ
— О, як ми ображені гірко без міри!
Нас двадцять чотири,
Нас двадцять чотири,
Нас двадцять чотири брати кольорові
Жило у чудовій картонній будові.
Були ми блискучі; довгасті, веселі,
І кожен лежав у окремій постелі,
І вся наша дружна родина раділа,
Коли нас придбали
Для доброго діла.
От юний художник Васько вчора зрання
Нас в школу поніс на урок малювання.
От наші картонні відсунулись двері…
Як мріяли ми погулять на папері!
Як щиро бажали художнику Басі,
Щоб Васин альбом
Став найкращим у класі! Але…
Нас чекали ганьба і розлука:
Він нами стріляв, наче стрілами з лука!
Ми з тріском летіли під шафи, під парти…
Такі у художника нашого жарти.
…Немає в нас ліжок, Немає квартири…
Нас хворих і куцих
Лишилось
Чотири…
ЯК ВАЖКО СТАТЬ ГЕРОЄМ
Ох, як важко стать героєм!
Як одержати Павлу
На лінійці перед строєм
За геройство похвалу?
У Павлуші задум виник:
Він геройський зробить вчинок!
От веде він друга Вову
Аж на річку у діброву.
Каже Вові: — Ти не бійсь,
Йди і сміливо топись.
Я ж бо плаваю чудово,
Я тебе врятую, Вово!
За два скельця й запальничку
Вова згоден лізти в річку.
Щоб у скельця надивитись,
Він попробує топитись.
Вова сів на мілину,
Жартома кричить — Тону!
Став стрибати жартома,
Раптом — дна внизу нема…
На його тривожне: «Ай!» —
Чути з берега:
— Чекай!
Не топись іще хвилину,
Зараз я сорочку скину!
Павлик встиг би на підмогу,—
Підвели якісь корчі:
У корчах затисло ногу,
Не пускає, хоч кричи!
Вдвох — і жертва, і герой —
Верещать щосили: «О-о-ой!» —
Аж відлунюють ліси
Відчайдушні голоси…
Добре, що лісник Юхим
Їхав берегом глухим:
Витяг дурників з води,
І не трапилось біди.
……………………..
Ні, не став Павло героєм:
Мав догану перед строєм…
ВИСТАВА В ТАБОРІ
Прибула у табір зміна,
І актив задумав так: —
На дозвіллі неодмінно
Підготуємо спектакль!
Поки п'єсу вибирали,
Пролетіли перші дні.
Всі охоче загорали
І катались на човні.
Є нарешті п'єса-казка.
Є артисти й режисер.
Декорації та маски
Хто робитиме тепер?
Узялись до тої праці
Щирі хлопці-закарпатці:
У затінку акації
Малюють декорації.
Олеся-харків'янка
Та Ганя із Одеси
Засіли прямо зранку
За плаття для принцеси.
Вже ролі для вистави
Розучено як слід.
А в таборі об'ява:
Рушаємо в похід!
Вернулися з походу
У дощову погоду.
До того всі заклякли —
Не в голові спектаклі.
Десь поблизу акації,
Забуті за кущем,
Барвисті декорації
Злиняли під дощем.
Ганнуся та Олеся
Гуляють у крокет.
Бант з платтячка принцеси
Шматує пес Букет…
…І зміна вибуває.
А інша свіжа зміна,
Натхненно починає:
Давайте неодмінно…
і т. д…
ПЛЯЖНИЙ СТАЖ
Світлокоса, білошкіра
Прибула на дачу Іра
Та й у полудень — на пляж.
Ірі кажуть: — Громадянко,
Краще б вам потроху,
зранку
Здобувати «пляжний стаж»…
Ой, спечетесь на осонні,
Ваші плечі вже червоні!
Здивувалась Іра: — Що ви,
Біля річки не пече.
Так ласкаво, так чудово
Ніжить сонечко плече!
А погрілася з годину
І схопилася за спину:
Ой, набігли пухирі…
Ой, рятуйте, лікарі!
Радять Галя, Валя, Ніла
Різні засоби й мастила:
І горіхову олію,
І примочку з деревію,
І горілку, і ефір,
І сметану, і кефір…
Іра мучиться, ридає,
Медицину розганяє:
Не доторкуйтесь до шкіри!!!
Ой, дівчата, справді в Іри
Тридцять вісім і чотири…
Ми лікуєм Іру й кажем: —
Це вже «пляжниця зі стажем»!..
А ти, пляжнику без стажу,
зваж:
Зрадлива ласка пляжу!
ЖАРЕНИЙ ЛИН
Дванадцять рибалок
Ходило на став.
Ніхто з одинадцяти
Щастя не мав.
Дванадцять рибалок —
Удача одна: