По її обличчю тече кров із місця, куди її вдарив Джо.
— А з тобою? — питаю я.
— Краще за тебе. Стривай, — Джилліан шкутильгає до місця, де я впустив дробовик, і піднімає його. — Залишайся зі мною.
Вона сідає і однією рукою кладе мою голову собі на коліна, а іншу тримає на дробовику, націлившись на непритомне тіло Джо.
Я починаю відключатися.
— Тео!
Джилліан ляскає мене по обличчю, щоби розбудити.
— Швидка вже в дорозі. Лишайся зі мною.
Я дивлюся і бачу, що тіло Джо лежить на місці. Намагаюся зробити підрахунки й попередити її, що якщо він не помер, то встане з хвилини на хвилину Ми маємо думати, як дельфіни.
Я провалююся в туман, перш ніж встигаю щось сказати.
Здається, я сплю.
БУМ!
Я раптово прокидаюсь і оглядаюся в пошуках тіла Джо — його нема.
— Джилліан!
— Усе гаразд, — каже вона.
— Де він?!
— У пеклі, Тео. Тепер він у пеклі.
Тоді я помічаю: труп Джо спертий на дерево. Маска знята, а на місці, де мало б бути обличчя — криваве місиво.
Не знаю, що там сталося, та вона прикінчила сучого сина.
Мені подобається ця жінка.
Мене везуть.
Червоно-блакитні сирени освітлюють дерева за вікном.
Екстрені медичні техніки смикають мене за одяг, від’єднують трубки.
Я очікую побачити у формі парамедика самого себе.
Та це не так.
Я навіть не впевнений, що я насправді тут.
І думаю, що таки не тут.
Я знову сиджу в тій піцерії кампусу зі своїми студентами. Джуніпер дивиться на мене. Вона нахиляється до мене, наші руки лежать на стільці між нами, майже торкаючись пальцями.
У неї обличчя Джилліан.
Цього разу я не відсторонююся. Я підсовуюся ближче й накриваю її витончену руку своєю.
Вона усміхається.
Обчислювальний біолог, університетський викладач Тео Крей опиняється в епіцентрі страшного злочину: жорстоко вбито його колишню студентку Невдовзі «убивцю» — величезного Гризлі — знаходять і знешкоджують, і містечко зітхає з полегшенням. Але передчасно: Тео помічає деталі, яким інші не надають значення, і розуміє, що винен не ведмідь. І що жертва насправді не одна — їх набагато, набагато більше. Хто ж цей безжальний убивця, який так вдало маскує свої звірства під напади тварини? Як знайти того, в чиє існування ніхто, крім Тео, не вірить? Головний герой має за всяку ціну відповісти на ці запитання й перехитрити хижака, на якого полює, перш ніж сам стане його жертвою...
Ендрю Мейн — сучасний американський письменник, ілюзіоніст, подкастер, зірка телешоу «Не вірте Ендрю Мейну!». Його стиль магії поєднує містику та науку. Автор кількох десятків книжок, серед яких є магічні посібники та захопливі детективні трилери. У 2017 році увійшов до першої п’ятірки авторів бестселерів серед незалежних письменників за версією британського сервісу Amazon.
«„Хованки з хижаком“ — гостросюжетна, динамічна, абсолютно захоплива історія, головний герой якої по-новому підходить до розкриття пересічних, на перший погляд, злочинів, що насправді є добре замаскованими звірствами... Подяка Ендрю Мейну за чудовий початок нової неймовірної серії».
«Чудово написаний пригодницький трилер фіналіста Thriller Award Ендрю Мейна... В основі сюжету — вражаюче протистояння між головним героєм і його ворогом. А наукові деталі надають оповіді ще більшої реалістичності».