Якщо Вайолет ловила Нору за мріянням чи спанням, то суворо вичитувала їй і давала важку роботу: тітка не терпіла лінощів.
Тітка Вайолет дозволяла Норі читати книги — звичайно, перед тим перевіривши їхній зміст, — хоч би тому, що вони повчали. Окрім того, Вайолет часто повторювала:
— Певна річ, звичні до дому жінки, як ото ми з тобою, ніколи не вестимуть гламурне життя і ніколи не подорожуватимуть екзотичними місцями. Тому книжки мають для нас особливе значення. Завдяки їм ми можемо пізнавати світ умоглядно. Саме з цієї причини вони для нас настільки цінні. Це не так уже й зле. Жити у світі книжок краще, ніж спілкуватися з друзями чи пізнавати… чоловіків.
За підтримки поступливого сімейного лікаря Вайолет не віддала Нору в середню школу, зіславшись на слабке здоров’я дитини. Вона навчалася вдома, тому книги також були її єдиною школою.
Нора до тридцяти років не лише прочитала тисячі книг, а й сама навчилася малювати маслом, акрилом, аквареллю й олівцем. Тітка Вайолет схвалювала малювання та живопис. Мистецтво стало ще одним прихистком Нори, в якому вона ховалася від сірих домашніх буднів, і воно допомагало їй уникати людей, які, без сумніву, не прийняли б її, які могли навіть її образити і розчарувати.
В одному кутку Нориної кімнати стояв планшет, мольберт і шафка зі знаряддям для малювання. Вона створила свою невелику студію, зсунувши меблі, а не виносячи зайві деінде, що створило клаустрофобічний ефект.
Норі часто здавалося, що підлога у спальні ось-ось провалиться під масивом дерева, а сама вона гепнеться у кімнату під спальнею, де її розчавить власне ліжко з балдахіном. Зазвичай такі побоювання виникали вночі, але траплялися і вдень. Коли її охоплював подібний страх, Нора вибігала на галявину на задньому дворі, де сиділа на свіжому повітрі, охопивши себе руками, і трусилася. Так відбувалося до її двадцятип’ятиріччя, а потім вона усвідомила, що напади паніки спричиняють не лише надмір меблів і похмурий інтер’єр дому, а й засилля тітки.
Одного суботнього ранку, чотири місяці тому й через вісім місяців після смерті Вайолет Дейвон, Нора раптом відчула гостру потребу у змінах і швидко зробила перестановку у своїй студії. Вона переносила і тягала дрібніші меблі, акуратно розставляючи їх в інших п’яти кімнатах другого поверху. Деякі важчі речі доводилося розбирати і переносити по частинах. Зрештою у спальні залишилися лише ліжко з балдахіном, нічний столик, крісло, мольберт, рисувальна дошка, табуретка та шафка з різним малярським причандаллям. Це все, що їй було потрібно. Потім вона здерла зі стін шпалери.
Упродовж тих запаморочливих вихідних Нора відчувала, що в ній відбулася революція і що її життя більше ніколи не буде таким, як раніше. Але поки вона робила революцію у спальні, її бунтарський дух згас, відтак усі інші кімнати в будинку зосталися непорушеними.
Але тепер принаймні ця кімната посвітлішала і навіть повеселішала. Стіни були пофарбовані у блідо-жовтий колір, а штори замінені жалюзями «Леволор» під колір стін. Вона забрала геть похмурий килим і натерла красивий дубовий паркет.
Тільки тоді Нора ще сильніше відчула, що ця кімната стала її притулком. Коли вона впевнено ввійшла у спальню і ще раз оглянула справу своїх рук, у неї одразу ж покращився настрій і вона навіть на якийсь час відволіклася від своїх тривог.
Після страхітливої зустрічі зі Стреком Нору, як завжди, заспокоювали жовті тони її яскравої кімнати. Вона сіла за рисувальну дошку і почала робити олівцем ескіз для майбутньої картини олією, задум якої плекала вже певний час. Спочатку в неї тремтіли руки, і їй навіть кілька разів довелося зупинятися, щоб заспокоїтися і продовжити малювати. Проте через деякий час страх зник.
Вона вже навіть могла подумати про Стрека й уявити, наскільки далеко він би зайшов, якби їй не вдалося випровадити його з дому. Останнім часом Нора сумнівалася, що песимістичний погляд Вайолет Дейвон на світ та людей був правильним; хоча Норі і прищепили такий світогляд змалку, її постійно мучили сумніви, що він настільки покручений і навіть збочений. Але зустріч з Артом Стреком слугувала яскравим доказом того, що Вайолет мала рацію; надто часті контакти із зовнішнім світом були небезпечними.
Коли Нора зробила половину малюнка, то задумалася над тим, чи правильно вона потрактувала слова та вчинки Стрека. Звісно ж, він не чіплявся до неї. З нею такого не могло статися.
Зрештою, чим вона могла зацікавити чоловіка, будучи звичайною, домашньою, а можливо, навіть невродливою жінкою. Нора була впевнена в цьому. Незважаючи на деякі недоліки Вайолет, у старої були і чесноти. Одна з них — це безпосередність. Нора була непривабливою і непримітною, тому навіть мріяти не могла про обійми, поцілунки чи пестощі. Тітка Вайолет дала їй це зрозуміти ще за дитячих літ.