Коли хлопчик поспішно пішов до сходів, Рокк зійшов на поміст, аби стати поруч із вкритим кригою троном королеви. На стіні за троном висів гострий спис, реліквія з минулих століть. Його гострий наконечник був вкритий плямами іржавої крові з тих давніх часів, коли її прабабуся Дар поранила дракона в запеклій битві. Онн мала намір використати цей самий спис, коли Оссус знову постане з гір.
Рокк мовив:
— Я виконав те, про що ти просила, люба Онн. Тепер ти можеш показати мені свою вдячність, а я продемонструю тобі свою вірність. Це буде приємно для нас обох. — Він непомітно підійшов ближче.
Не зацікавлена в його увазі, Онн погладила на лівій щоці тонку лінію шраму, що залишився від рани, завданої її віроломною кузиною, королевою By.
— Ми чекали цього тисячі років. Нам слід ставитися серйозно до наших планів. — Ігноруючи Рокка, вона кинула швидкий погляд на згорбленого маленького хлопчика. — Поглянь сюди, Бірч. Вивчай свою історію.
Вона зробила жест — і гладенька, мов дзеркало, підлога тронної зали вкрилася брижами, а сама королева почала вміло працювати з кригою, наче це був м’який віск, створюючи фігури зі стародавніх легенд Лютих. Хлопчик спостерігав, його набряклі від сліз очі широко розплющилися від подиву.
— Наш бог Кур залишив дуже чіткі вказівки, що ми повинні зробити, перш ніж нас можна буде врятувати.
З крижаної підлоги піднялася страхітлива голова рептилії, смикнулася, роззявила пащеку з гострими іклами, а тоді знову опустилася у вкриту брижами підлогу. Бірч відступив якомога далі, дійшовши до краю її холодного трону.
— Коли ми доведемо йому свою значимість убивством дракона, тоді ми — а не піщані Люті — станемо обраними створіннями та приєднаємося до нього в новому, досконалому світі. — Вона створила з криги голову та плечі вродливого чоловіка з досконалими рисами, які може мати лише божество: Кур, бог, який сформував цей світ і створив Лютих. Вона з усіх сил уявляла, як торкається його, пестить. — Ми дуже довго чекали.
Онн засинала та прокидалася впродовж багатьох століть, зануривши себе та більшість знаті Лютих у заклинальний сон, який зробив їх, по суті, безсмертними. Великих воїнів та магів також було введено у стазис, проте вони прокидалися частіше, аби продовжувати будувати й зміцнювати відроджену імперію.
Королева оживляла себе лише раз на одне чи два століття, щоб оцінити, як відновлюється її раса, та побачити, скільки схованої в землі магії повернулося. Дві тисячі років вона була розчарована побаченим, але тепер крижані Люті майже повністю відновилися. Так само, без сумніву, як і їхні суперники з пустелі. Онн з нетерпінням очікувала війни, що принесе кінець усьому, в результаті чого Кур повернеться.
Бірч присів, натягуючи ковдру більш щільно на плечі, і королева гаркнула на малого через його неуважність, хоч сама вже тривалий час мовчала.
— Дивися, хлопче, і ти зрозумієш! Я почну з самого початку. — Вона підняла загострене підборіддя, пильно глянувши на крижані стіни, які виблискували веселкою. Кожен Лютий знав цю історію.
— Колись було багато богів, і створили вони багато світів, один на кожну зорю в небі, але цей був першим світом, створений Куром, і він його дуже любив. Він створив Лютих, щоб вони заселили землю, і прив’язався до свого творіння. Інші боги сварили його, бо вважали свої творіння одноразовими, проте Кур любив нас надто сильно.
Воїн розслабився, спершись на бік її трону і погладжуючи волосся Онн. Вона продовжувала гратися зі своїми крижаними фігурами, які виростали з підлоги, і розповідала історію, наче показувала лялькову виставу. Поруч із фігурою Кура вона створила дивовижно гарну жінку-Люту.
— І тією, кого він любив найдужче, була жінка Сут, моя прародичка. — Онн мрійливо усміхнулася. — Хіба могло бути інакше? Вона була найдосконалішою жінкою зі створених ним. Врода Сут повинна була майже дорівнювати вроді богині, щоб зацікавити бога. Кур узяв її собі за коханку, показавши їй пристрасть, якої Люті до того не знали.
Очі Рокка блиснули.
— Ти набагато гарніша за неї.
Онн проігнорувала його. Інколи його наполегливість втішала її, інколи — дратувала. Натомість вона зосередилася на скульптурі своєї великої пращурки, пращурки всіх крижаних Лютих. Вона трохи змінила ніс Сут, зробила вилиці вищими, а підборіддя делікатнішим.
Маленький хлопчик, здавалося, багато чого не розумів, та вона цього й не очікувала від нього. Її губи стиснулися, демонструючи її невдоволення.
— Врешті-решт з якоїсь причини Кур узяв собі іншу коханку, Раан, яка була молодшою сестрою Сут. — Різкими широкими рухами королева сформувала іншу молоду жінку, чия врода не поступалася вроді Сут. Обличчя королеви Онн перекосилося в нападі люті. — Раан намагалася вкрасти бога у своєї сестри. Ревнощі призвели до насилля.
Онн вивернула руку, зігнувши довгі пальці, і замерзле обличчя Раан спотворилося та розсипалося на уламки, що забрязкотіли по підлозі. Рокк засміявся від задоволення, а Бірч голосно видихнув.
— Кур сказав, що, хоча обидві жінки можуть претендувати на його кохання, проте жодна з них не може претендувати на те, щоб він належав лише одній із них, однак в їхніх діях він побачив свою помилку. Він був молодим богом-ідеалістом, а його перший світ був недосконалим, відображаючи у собі основний недолік самого бога — темні емоції, ненависть, гнів, ревнощі, жорстокість. Недоліки самого Кура були проявлені та посилені в расі Лютих, яку він створив.
— Тож Кур вивільнив із себе все погане і з цього створив великого дракона Оссуса, який уособив усі недоліки бога, усе темне та отруйне. Очистившись таким чином, Кур міг би стерти світ і створити кращий, проте він також був надто прив’язаним до своїх творінь... до Сут. — Онн надулася. — І, гадаю, до Раан також. Відтак він дав їм шанс на порятунок.
Бірч глипнув на неї. Онн поклала одну довгу ногу на іншу.
— Світ ніколи не буде досконалим, допоки весь цей гнів та жорстокість існують, уособлені в Оссусі. Якщо діти бога, його Люті, зможуть знищити дракона в самому серці світу, тоді він візьме їх до нового раю.
Рокк уже звично обійшов її трон, присів, притулившись до її ноги, і спостерігав за виставою скульптур.
— І тоді Кур покинув цей світ. Його не бачили багато тисяч років. — Хлопчик не зводив очей зі скульптур на підлозі. — Люті поділилися на дві групи: ті, які слідували за Сут, і ті, які слідували за Раан, і ненависть піщаних Лютих до нас була такою ж небезпечною та отруйною, як зло, уособлене в самому Оссусі. Послідовники Раан хотіли знищити нас, щоб бути обраними Куром. Вони не мали бажання ділити з кимось рай.
Коли вона дратувалася, кучерики холодної пари клубочилися з її рота. Бірч спостерігав за нею, наче вона пускала кільця диму йому на забаву.
Перш ніж Онн встигла завершити свою величну розповідь, маленька фігура зайшла до тронної зали, це був один із мовчазних мамулів, що служили Лютим. Він мав сіру шкіру та був схожим на людину, але його риси були прості та грубі. Мамули були поганою подобою навіть людської раси, яку Люті створили давним-давно, коли їхня сила була найпотужнішою, але, оскільки магія землі вичерпалася, Онн та її маги більше не могли створювати щось настільки витончене, як люди. Ці мамули були найкращим із того, що зараз вдалося створити крижаним Лютим.
Але, можливо, королева зможе навчитися чогось від цієї людської дитини, яка сиділа голодна та змерзла на підвищенні її трону.
З почуттям послужливості мамула підійшов ближче. Він ніс тацю з невеличкими мисками з їжею, які запропонував королеві та головному воїнові Рокку.
— Думаю, ти зголоднів, — мовила до нього Онн.
— Я зголоднів за твоїм коханням, моя королево. — Рокк підхопився на ноги, вихопив у мамули тацю. — Але спершу можна поїсти. — Він висмикнув м’ясистий, пряний лишайник, що зростав у тріщинах льодовика.
— Нагодуй хлопчика, — сказала вона. — Йому треба їсти, щоб залишитися живим. Оскільки ти його не вбив, побачимо, чим він може бути нам корисний.
— Я маю його годувати? — недовірливо перепитав воїн, а тоді гаркнув на мамулу. — Нагодуй його!