Він прийняв Хейгена церемонно; гарно засмагле, чисто виголене Вольцове обличчя скривила гримаса, що мала означати усмішку. Незважаючи на витрачені гроші, незважаючи на послуги найкращих майстрів, літа позначалися на його пиці — здавалося, що воно зшите докупи різних шматків. Але в рухах проступала величезна життєва снага; він, як і дон Корлеоне, мав вигляд людини, що неподільно владарює у своєму світі.
Хейген зразу перейшов до діла. Він — посланець друга Джоні Фонтане. Цей друг — дуже впливова людина, яка засвідчить містерові Вольцу свою вдячність і вічну приязнь, якщо містер Вольц зробить їй невеличку послугу, а саме — дасть Джоні Фонтане роль у новому фільмі про війну, який студія збирається знімати з наступного тижня.
Позшиване лице залишилося незворушно ввічливим.
— А яку послугу зможе ваш друг зробити для мене? — спитав Вольц. У його голосі бриніла ледь відчутна зверхність. Хейген пустив те повз вуха.
— У вас, здається, настигають якісь клопоти з профспілкою. Мій друг може дати вам абсолютну гарантію, що він відверне ці клопоти. Ваш найвидатніший актор, що дає студії чималі прибутки, — наркоман, він тільки-но перейшов з марихуани на героїн. Мій друг може влаштувати так, що він залишиться без героїну. І якщо колись у майбутньому виникатимуть ще якісь прикрощі, досить одного вашого і дзвінка до мене — і все буде залагоджено.
Джек Вольц сидів з такою міною, ніби йому доводилося підслуховувати дитячі хвастощі. А потім відрубав навмисне з вульгарним іст-сайдським тоном:
— Хочете накласти на мене лапу?
Хейген відповів холодно:
— Анітрохи. Я прийшов просити вас про послугу моєму другові. І намагався пояснити вам, що на цьому ви нічого не втрачаєте.
Неначе на замовлення, Вольц напустив на обличчя вираз гніву. Рот перекривився, а густі брови нависли широкою смугою над палаючими очима. Він перехилився через стіл до Хейгена.
— Слухай, ти, слизький сучий сину, зараз я тобі все скажу в вічі, тобі і твоєму босові, хто там він не є. Джоні Фонтане ніколи не побачить цієї ролі. Мені начхати, скільки ваша макаронна мафія нашле до мене своїх шакалів. — Вольц відхилився на спинку крісла. — Послухай моєї поради, хлопче. Едгар Гувер — гадаю, ти чув про такого, — Вольц саркастично всміхнувся, — мій особистий приятель. Тільки-но йому натякну, що мене шантажують, — ти з своєю братією й не добереш, звідки на вас грім упав.
Хейген спокійно слухав. Від людини Вольцового масштабу він сподівався більшого. Невже це можливо, щоб людина, яка поводиться так по-дурному, могла піднятися до ролі керівника компанії з капіталом у кілька сот мільйонів доларів? Про це слід би подумати, бо дон шукав нових сфер для капіталовкладень, а якщо провідні голови в цьому ділі — такі йолопи, то кінопромисловість — якраз підходяще місце. Образа сама собою не хвилювала його анітрохи. Хейген перейняв мистецтво вести переговори від самого дона. «Ніколи не злостись, — повчав той .— Ніколи не погрожуй. Переконуй людей». Слово «переконуй» звучить багато краще по-італійськи — «раджуна» — дослівно «єднай». Це мистецтво полягає в тому, щоб не зважати ні на які образи, ні на які погрози, підставляти другу щоку. Хейген бачив, як дон сидів за столом переговорів вісім годин, ковтаючи образи, намагаючись переконати одного дуже відомого, дуже зухвалого й самовпевненого бандюгу змінити своє рішення. Після тих восьми годин дон Корлеоне розвів безпорадно руками, сказав тому чоловікові: «З такою людиною, як ви, неможливо розмовляти», — і вийшов. Зухвалий гангстер сполотнів. Миттю побігли посланці, щоб вернути дона назад. ДОСЯГАЙ згоди, але через два місяці того впертюха хтось застрелив у його улюбленій перукарні.
Отже, Хейген знову заговорив так, ніби нічого не сталось:
— Ось моя візитна картка. Я юрист. Невже б я став устрявати в непевну справу? Хіба я вимовив хоч одне загрозливе слово? Я навіть можу вас запевнити, що ми погодимось на будь-які умови, які ви поставите нам за свою згоду на участь Джоні Фонтане у вашому кінофільмі. Мені здається, що ми вже чимало запропонували за таку невелику послугу. До того ж, як я гадаю, надати цю послугу було б у ваших інтересах. Джоні якнайкраще підходить для цієї ролі. Він казав мені, що ви самі це визнаєте. Дозвольте вас запевнити — коли б не так, ми б ніколи не просили вас про цю послугу. А якщо ви тривожитесь за свій капітал, то мій клієнт може фінансувати постановку кінокартини. Тільки зрозумійте мене правильно. Ми знаємо, що ваше «ні» тверде. Ніхто не може і не намагається примусити вас зробити щось проти власної волі. Ми знаємо про вашу дружбу з містером Гувером. Я можу додати, що мій бос поважає вас за це. Він дуже високої думки про ваше знайомство.