АНДРІЙ КАПЧУР (22.05.1980 — 25.01.2015). 128 ОГПБр
Андрій вважався зниклим безвісти, але побратими запевняли, що серед тих, що під час бою втікали лісосмугами й полями, Андрія і його товариша Олександра Леврінца не було.
А після синового зникнення приснився Марії Павлівні сон. Як вона поралася на літній кухні, а на подвір’я зненацька заїхав червоний бус. Пані Марія схопилася, швидко повитирала руки й вибігла на подвір’я.
А з буса виходить її Андрій із маленьким пакетиком, у якому майже нічого немає. А за ним виходить жінка, яку пані Марія бачить тільки зі спини. І тягне та жінка безмірного рюкзака, ледь втримує його на своїх плечах.
— Андрію, як то так ти дав жінці такий величезний рюкзак, а сам собі такий малий пакетик тіко лишив. Як то так? Хіба можна? — нагримала Марія Павлівна на свого сина.
— Та жінка сильна... — кивнув матері Андрій. — Вона всьо-всьо перенесе.
А згодом знайшли тіла Андрія Капчура та Олександра Леврінца. За свідченнями й спогадами побратимів, під час бою на висоті «Валєра» 25 січня, хлопці, ймовірно, провалились в окоп — закопану машину з бк, — а тоді на окоп рушив ворожий танк. Побратими відкрили вогонь по танку, і машина з бк підірвалася.
Так на кілька наступних місяців Андрій із Сашком і лишилися під обвугленою чорною і смердючою технікою, яка дотлівала, допоки не вигоріла вся, захопивши шматки ще живої від снарядів землі — напівзамерзлої і твердої. Хлопців шукали майже півроку й змогли ідентифікувати лише після ДНК-експертизи.
— Я добре пам’ятаю той страшний день, як його опізнали. У нас тут чоловік один у селі загинув — батько синового колєги, який помер іще раніше. От питаю свого Степана, чи піде він на похорон до вуйка Міська? А він так голову опустив і сумно каже: «Та піду...». Прийшла я на похорон, а люди всі на мене так дивляться й щось там шепочуть. Я собі думаю, чого вони так шепочуть між собою, а ніхто не підійде до мене. Так ніхто зі мною і не заговорив тоді. На цвинтар я вже не пішла, прийшла додому, бо дуже мене почала боліти голова й сильно тиск піднявся. А син поїхав тоді до священника, як виявилося, питати, як би то мені сказати. А потім вони всі прийшли до нас до хати: першою зайшла донька Надя — мені зразу в рот таблєтки. І тоді вони вже мені сказали, що знайшли Андрія неживого. А я все мала надію, що він у полоні, що прийде, що живий... але так і не дочекалася. І певно, той сон у мене був віщий: бо то я — та жінка, яка має бути сильна й всьо-всьо пережити, всю ту біду, а мій Андрій взяв малесеньку торбинку та й пішов собі... спочивати.
• Зведення новин
Внаслідок атаки бойовиків на Маріуполь 30 осіб загинули, двоє з них діти, поранено 93 людини.
Про це повідомив секретар Маріупольської міськради Андрій Федай.
• Протягом минулої доби бойовики 103 рази атакували сили АТО в районах Нікішино, Рідкодуб, в напрямку Попасна, 29-го блокпосту, Опитне, Водяне та Мар’їнка.
Про це заявив глава МІноборони Степан Полторак.
• У Дебальцевому через постійні обстріли з боку бойовиків за останні дні є загиблі і поранені серед місцевих жителів, сили АТО зміцнюють позиції і тримають оборону.
Як повідомив спікер АТО Андрій Лисенко, там зруйновано і пошкоджено близько 60 житлових будинків та об’єктів інфраструктури.
Разом з тим, коментуючи повідомлення російських ЗМІ про те, що бойовики «намагаються взяти в оточення сили АТО навколо Дебальцевого і відрізати їм зв’язок з рештою території», Лисенко заявив: «Наші сили під Дебальцевим зараз зміцнюють позиції і тримають оборону, підтягують підкріплення».
• Керівництво російсько-терористичними військами, які ведуть наступальні дії проти українських підрозділів в районі н.п. Попасна, здійснює особисто начальник штабу 58 армії Південного військового округу РФ генерал-майор Сергій Юрійович Кузовльов.