Выбрать главу

І Наталя вірила, і діти вірили. А за кілька тижнів до смерті Олександр навіть вирвався у відпустку додому — на Різдво, на «коляди». Вони обійшли майже всіх родичів, багато розмовляли й колядували. Але Саша поринув з головою у війну, був серцем біля хлопців.

• Зведення новин

• Тривають бойові дії в районі Дебальцеве (Донецька обл.), місто частково контролюється терористичними угрупованнями.

Про це заявив міністр оборони України Степан Полторак.

Вуглегірськ лише частково знаходиться під контролем бойовиків, наразі у місті тривають вуличні бої.

Про це заявили у Міноборони.

• У Вуглегірську сили АТО деблокували понад 70 українських силовиків, серед них — 39 бійців роти міліції спецпризначення «Світязь» та 34 військовослужбовця Збройних Сил України.

Як повідомив радник глави МВС Зорян Шкіряк.

• Протягом 31 січня, за попередніми даними, 49 бойовиків було поранено, 16 — знищено.

Про це повідомили у прес-центрі АТО.

Також, за уточненими даними, 30 січня терористи втратили 129 чоловік вбитими та 331 — пораненими.

• У Кривому Розі (Днепропетроськ обл.) у ході сесії міськради депутати не підтримали внесення до порядку денного питання про визнання Росії країною-агресором.

Про це повідомляє місцеве видання 0564.ua.

1 лютого 2015 року

• Зведення новин

Бойовики вели вогонь по чотирьох напрямках, використовуючи важке озброєння проти сил АТО та населених пунктів: на луганському напрямку, на донецькому напрямку, на дебальцевському напрямку і на маріупольському.

• Дорогою з Дебальцевого до Артемівська були обстріляні два автобуси з людьми, які виїхали з міста від Дебальцевського міськвиконкому.

Про це йдеться у повідомленні Донецької ОДА.

«Першим автобусом евакуацію здійснювали волонтери, другим — облдержадміністрація. Поранення отримали два водія і дві дівчини. Також при обстрілі серйозно постраждав легковий автомобіль волонтерів», — йдеться у повідомленні.

2 лютого 2015 року

• Андрій Курков «Щоденник Майдану та війни»

2 лютого 2015 року. Щастя своїми руками

Щоразу після того, як на територію Донбасу, зайняту сепаратистами, заїжджає черговий «гуманітарний конвой» із Росії, військові дії по всій лінії фронту різко активізуються. Але якщо раніше активізувалися виключно артилерійські обстріли позицій українських військових, і відповідно міст і сіл, що перебувають під контролем Києва, то останнього тижня сепаратисти пішли в атаку, застосовуючи не тільки артилерію, а й танки з піхотою, намагаючись відкинути українську армію якомога далі від Донецька та Луганська. Договір про перемир’я з бойовиками ДНР і ЛНР, підписаний на початку вересня минулого року в Мінську і закріплений підписом посла Росії в Україні Михайла Зурабова, остаточно втратив свій сенс. Представники невизнаних республік зажадали, щоб ОБСЄ з Україною переписали цей договір і внесли в нього нову «лінію розмежування», яка відображатиме фактично лінію фронту станом на 31 січня, інакше війська ДНР і ЛНР продовжать повномасштабний наступ на Київ та інші міста. Україна відмовилася обговорювати цей ультиматум. Війна триває. Але її вибухи не чутні в Києві.

Поки Кабінет міністрів України працював над вищеописаною постановою, до Києва з Донецька переїхав видавець Веніамін Білявський. Переїхав разом із сім’єю і з видавництвом. Для видавництва він уже зняв приміщення на вулиці Тургенєвській поруч із посольством Ватикану і почав працювати. Так вийшло, що на два місяці раніше з Донецька до Києва теж переїхав один із його авторів — двічі лауреат «Русской премии», російськомовний письменник Володимир Рафеєнко. Донецька культурна еліта поступово інтегрується в культурне життя Києва. «Тепер у Донецьку нікого з культурних діячів і не залишилося?» — запитав я на днях видавця Веніаміна Білявського. «Чому?! Залишилося!» — відповів він. І розповів мені про господаря однієї з донецьких друкарень, який недавно на замовлення одного з видавництва Сум (що розташоване за 400 км від Донбасу) надрукував книгу про Євромайдан. Сам надрукував і якимось таємним маршрутом відправив замовнику. Всі залишилися задоволені. «Якщо тобі треба щось надрукувати, у нього тепер найдешевші поліграфічні послуги в Україні! — сказав мені колишній донецький видавець.  — Він і папір сам дістане, і надруковану продукцію переправить, куди треба!»