Більша частина України продовжує жити у мирі, і так має бути. Неможливо носити траур усім і кожному кілька років поспіль. Але кожен із нас повинен знати і пам’ятати, що триває війна. У кожному українському населеному пункті мають бути створені сучасні військові музеї, які повинен відвідати кожен громадянин. Читати розповіді, дивитися фільми, торкатися техніки, яка відпрацювала на фронті, перечитувати прізвища і вдивлятися в очі загиблих на алеї пам’яті. Так має бути.
Дорогого коштує, коли пише військовий, який дуже влучно стріляє у бою, вправно «кошмарить сепарів», а у перервах готує, як шеф-повар одного з найкращих ресторанів:
«Коли ви до нас знову приїдете?»
«Вже скоро, за кілька днів».
«Чекаємо. Буде смачний борщ!»
Або таке ніжне: «Спасибі Вам! Мама побачила мене по телевізору. Стільки шуму було у слухавці. Сину, ти мій розумнику. Я аж зашарівся».
І знову в ефірі радіо «Армія FМ»: «Особливий великий привіт усім тим, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях! Друзі, тримайтеся! Ми обов’язково прийдемо до вас. Ще трошки потерпіть».
Голос радіо «Армія FМ» не стихає, а звучить усе гучніше на всіх просторах незалежної Української держави.