ЄВГЕН ПОДОЛЯНЧУК («СКАУТ») (04.07.1991 — 14.09.2014). 3-ій окремий полк СпП
Вранці 15 вересня Марії задзвонили з невідомого номера, а це недобрий знак для дружини воюючого на «нулі» офіцера, спецпризначенця.
— Ми Женині сослуживці, — промовив хтось у метушні якихось розмов і шуму двигуна. — Хотіли б з вами поговорить.
— Хай би краще десь у шпиталі, — тихенько прошепотіла Марія, уже передбачаючи лихо, а тим часом у її голові пролетіли всі можливі відповіді в слухавці: головно, вона згадала слова Жені: «Полон — точно ні, та й інвалідом повертатися я не хочу».
За пів години Марія зустрілася з Женіними побратимами у дворі багатоповерхівки, де вони з чоловіком знімали квартиру.
— Маша, Женя вчора загинув, — некваплячись сказав один із них.
— Цього не може бути, бо ще учора я з ним розмовляла, він сам мені дзвонив. І сьогодні його набирала: гудки йшли, просто він не зміг взяти слухавку.
Марія уже розуміла, що сталося, але емоціями наче хотіла переконати себе й побратима Жені, що то все помилка чи неправда.
— Ні, Маша, він загинув, Жені більше нема, ми це бачили, — суворіше сказав чоловік.
Марія почала дзвонити чоловікові: гудки без відповіді.
— Ні, хлопці, — захитала головою Марія. — Це неправда, його телефон дзвонить.
Марія вирішила тоді для себе: не повірить, допоки не побачить тіла. А коли Женю ховали, то найстрашнішим стало прийняття того факту — все. Та не образа тоді в неї була на серці, не жаль чи смуток, а світлість і любов від спогадів про чоловіка, що з ним стільки всього пов’язано в юності, що стільки всього класного з ним їй встиглося.
— Я от згадую Женю, і мені так добре стає на душі від того, що в мене такий чоловік. Хоч це і звучить не дуже, напевне... Шкода було скоріше себе, як би то егоїстично не звучало, бо ж як я далі буду без цього найкращого чоловіка у світі? Як це так, що він пішов, а я лишилася? Це, мабуть, егоїстично... Чоловічого тепла бракує, підтримки. Він мені ще з АТО писав, що його підтримує моє існування, любов наша, що йому є куди й до кого повертатися. Бракує ще тієї концентрації нашого спільного, бо ми усюди були разом: Пласт, мандрівки, скеледроми, змагання, ролики, тактичні спуски на закинутій будівлі біля нашого дому, стрибки з парашутом, сплави. До речі, навіть наш медовий місяць — то було не сонце і пляж, а перехід Дніпра на човні. Романтика, еге ж? Взагалі, він роздрукував колись штук п’ять аркушів формату А4, любив вінте планування, із різними видами діяльності для нас разом, на кожному штук по 50, і якщо ми робили якесь із цих занять разом і не менше півгодини, то він це зараховував як «виконано». У мене досі зберігаються ці листочки — що ми зробили, а що ми так і не встигли...
Марія ж дізналася, що чоловік в аеропорту лише в липні, хоча він був там із перших днів протистоянь і оборони. ДАП для неї тоді по-особливому не звучав, це просто було небезпечне місце, де воював її чоловік. Вона ніколи не вважала це місце звитяжнішим за всі інші передові точки війни на Донбасі.
— Я не казатиму, що Женя герой тільки тому, що був у ДАПі, бо він для мене загалом герой, але все ж у першу чергу — чоловік. Просто мені пощастило більше, аніж багатьом іншим жінкам, що він у мене ось такий: дуже багато знав, вмів і навчив інших цьому всьому. Він хлопцям життя рятував. Для мене це було нормально, ми один одного підтягували під цей рівень, тож його подвиг для мене це не одиничне «вау», це все його життя — бо він усе життя був достойним. Уже зараз, коли я бачу інших чоловіків і порівнюю, то розумію, яким героєм був мій Женя, а тоді в мене був просто отакий от класний чоловік.
• Зведення новин
Неподалік населеного пункту Попасне та аеродрому Донецьк зафіксовано обстріли позицій українських військ.
Про це повідомили у прес-центрі АТО.
Разом з тим Збройні сили України та підрозділи інших силових структур вибудовують лінію оборони.
«Проведено перегрупування сил та засобів військовослужбовців АТО. Проводяться заходи щодо інженерного вдосконалення та укріплення вогневих позицій та блокпостів сил АТО», — зазначили у прес-центрі.
• В боях під Іловайськом (Донецька обл.) загинуло щонайменше 107 українських військовослужбовців і більше 300 — російських.
Про це в інтерв’ю «5 каналу» завив міністр оборони Валерій Гелетей.
• В Україні перебувають близько 3,5 тис. військовослужбовців Збройних сил РФ, ще 25 тис. зосереджені поблизу державного кордону.