Выбрать главу
Віктор Гурняк («Гарт»). Батальйон «Айдар»

Іринка обійняла Вікторового «Кенона» й запла­кала.

У ту мить до неї підбігла Юстя і притулилася щічкою до мами.

— Мам... мама, ну чого ти плачеш? Я візьму, я обережно. — Юстинка взяла фотоапарат, трохи покрутила його в маленьких рученятах, порозглядала нас усіх у вічко, трохи понатискала кнопок і зрештою поклала його між Гартових нагород.

Після Вікторової загибелі його друзі вирішили зробити фотовиставку його робіт. І насправді, це дуже важливо, бо за останній рік він зробив стільки знакових і важливих світлин, що їх повинен був побачити кожен і не тільки в Україні. І ця фотовиставка помандрувала всім світом: люди змогли дізнатися і про Віктора, і про його подвиг, а ще правду про Революцію Гідності, вкрадений Крим і справжню війну в Україні.

• Зведення новин

За добу, що минула, зафіксовано більше 50 обстрілів позицій сил АТО.

Про це повідомили у прес-центрі АТО.

Згідно з повідомленням, вночі неконтрольовані терористичні збройні формування стріляли по блокпостах, опорним та спостережним пунктам, що розташовані в районі Станічно-Луганське, Ольхове, Красногоровка, Невельське, Пескі, Нікішино, двічі були обстріляні позиції в районах кургану Могила Гостра, Орлово-Іванівка та Майорск.

20 жовтня 2014 року

• Андрій Курков «Щоденник Майдану та війни»

20 жовтня 2014 року. Духи «Запах України» та українська реальність

Минулого тижня в повітря Києва знову короткочасно повертався запах палаючих шин — активісти «Правого сектора» та націоналістичної партії «Свобода» знову палили шини перед парламентом на знак протесту проти того, що парламент під час свого останнього засідання перед пар­ламентськими виборами не визнав ветеранів Української повстанської армії — УПА — учасниками бойових дій. Йдеться про ту українську армію, яка спочатку воювала разом із німецькою армією Гітлера проти СРСР, а потім, після перемоги Радянського Союзу, протягом понад 15 років вела партизанську війну з радянською системою на території Західної України та Буковини. Я не знаю, скільки десятків ветеранів УПА залишилися на сьогодні живими і наскільки їм потрібен цей статус? У Західній Україні ветерани УПА отримують пільги від місцевої влади, також їм доплачують трохи до пенсії. Визнання їх «легітимними» учасниками війни скоріше підвищило б рейтинг партії «Свобода», що сильно впав, ніж допомогло б колишнім борцям із радян­ським режимом. Але це політика, а в політиці іноді неможливість досягти поставленої мети також є позитивним результатом, якщо боротьба за досягнення мети була надто публічною.

У трьох містах України пройшли і мітинги, якщо не сказати — бунти, солдатів строкової служби Внутрішніх військ України. Найбільш серйозна ситуація складалась у Києві. Солдати внутрішніх військ із частини, розташованої під Києвом, зачинили своїх офіцерів у казармі й пішли на Київ під Адміністрацію Президента вимагати мобілізації. Ці солдати не брали участі у воєнних діях в Донбасі, але зате брали участь у спробах придушити протести на Майдані минулої зими. Близько чотирьохсот солдатів брали участь у цій дивній акції, що більше підходить під визначення «воєнний злочин». Через кілька годин вони погодились повернутися в частину, й інцидент було вичерпано. Одначе, звичайно, інформація про бунти військових «по всій Україні» стала головною новиною російських телеканалів. Пізніше виступив Президент Порошенко і заявив, що у зв’язку з воєнними діями в Донбасі мобілізація сол­датів усіх військових частин відкладається до стабілізації обстановки. А трохи пізніше виступили й представники Служби безпеки України, які повідомили, що бунти вій­ськових було підготовлено російськими спецслужбами в багатьох містах України, але вдалося реалізувати заплановане тільки в трьох містах. В інших містах українські спец­служби змогли заблокувати діяльність своїх росій­ських колег. З’ясувалося, що координувалися раніше заплановані солдатські бунти через російську інтернет-мережу «Вконтакте», а також через проросійських активістів на місцях. У військовій частині в селищі Новопетрівці під Києвом бунт почався після того, як на територію частини потрапили проросійські активісти, що прикинулися батьками солдатів, які приїхали відвідати своїх дітей. Саме вони почали на території військової частини мітинг і закликали солдатів ізолювати офіцерів і йти до Києва вимагати звільнення в запас. Готовність солдатів поводитися за їхніми вказівками тільки доводить те, що частину солдатів заздалегідь було підготовлено до цього плану дій.