Про це повідомляє прес-центр АТО.
• Терористи обстріляли з важкої зброї блокпост № 31 на Луганщині.
Про це розповів речник Інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.
«В районі смт Фрунзе Слов’яносербського району терористи обстріляли з установок «Град», гранатометів та стрілецької зброї блокпост № 31».
• Найбільшу активність терористи проявляють у районі Донецького аеропорту, у Станично-Луганському Слов’яносербському та Попаснянському районах Луганської області.
4 листопада 2014 року
• Геннадій Харченко «Щоденник артилериста»
[Донбас] Кухня і кулінарія в зоні АТО
Деяким батальйонам і дивізіонам пощастило розташуватися на території закинутих підприємств, шахт і баз відпочинку і там реанімувати колишній харчоблок.
Хтось від перших днів перебування на Донбасі взяв із собою величезні польові кухні і зумів завдяки їм організувати процес приготування і приймання їжі. Наприклад, як це зробив майор Десна в першій гаубичній батареї першого дивізіону 55-ї артбригади. Здебільшого, там, де їжу готують відразу на всіх і офіцери їдять із загального котла, харчування бійців доволі смачне і різноманітне.
У нас у бригаді були такі приклади. Перший гарматний дивізіон і протитанкова батарея Кирилова. Там усе саме так.
Але, на жаль, були і прямо протилежні випадки. Коли організовувалася окреме харчування для офіцерів, а із солдатського котла безбожно крали продукти.
У другому гарматному дивізіоні якість приготовленої для солдатів їжі була незадовільною навіть для категорії помиїв. Зате в довколишніх магазинах ми спостерігали продукти, які підрозділ отримував за атестатом забезпечення для солдатської кухні.
Звернення до тилового керівництва жодного результату не дало. Згодом приїхала комісія, виявила купу порушень. Надлишку лише тушонки виявили тоді майже на 1,5 тонни. Але ніяких оргвисновків зроблено не було.
Посудини для води
Перш за все необхідно подбати, щоб у вас були посудини для води.
Якщо ваша обслуга перебуває в таборі, потрібний один пластиковий бак на 50—60 л і приблизно 10—15 баклажок на 6—7 л з-під питної води. На виїзд на добу-дві ми брали пластиковий бак на 20 л і по баклажці на 6—7 л на кожного бійця в обслузі.
Це вода для пиття, приготування їжі, миття посуду, заварювання кави і чаю.
Воду зазвичай набирали з колодязів у проукраїнських місцевих жителів або на шахтах, з артезіанських джерел.
Бутильовану воду видавали за кількістю бійців у підрозділі, з поставок армійського постачання.
Пластиковими баками — і великими (50 л), і малими (20 л) — нас забезпечили волонтери.
Посуд для приготування їжі
Для приготування їжі ми використовували один великий казан (10 л), два малі казани (5—6 л), два чайники, одну решітку-гриль, одну велику чавунну сковорідку з кришкою, місткістю приблизно 5 л. Дві пластикові миски для маринування, соління або приготування салатів.
Ще у нас був великий термос на 5 л для перших страв, але ми ним користувалися рідко.
Три ножі для чищення овочів і нарізання продуктів.
На виїзд на вогневу ми брали із собою малий казан, чайник і решітку-гриль.
Також у нас була тринога для багаття.
Абсолютно все з названого кухонного інвентарю нам купили і передали волонтери.
Посуд для приймання їжі
Статутні армійські казанки, ложки та кухлі нам видали першого ж дня.
Як практично все обладнання української армії, цей посуд перекочував ще з «робітничо-селянської». Туди він потрапив з імператорської, а в російську імператорську з німецької. Загалом, традиційний колообіг армійського майна.
Вважається, що практично ідентичний прообраз цього армійського сервізу з’явився в німецькій армії 1910 року.
Імовірно, тоді це був прорив в армійській екіпіровці, але 2014 року користуватися ними вже було незручно. Нас попередили, що казанки належать до майна, що «не згорає». Тобто такого, яке не підлягає знищенню або списанню. Їх ми будемо зобов’язані здати, коли будемо йти на дембель, у будь-якому разі. Або відшкодувати вартість у кратному розмірі.
Списувалися знищені в бою гаубиці, тягачі, автомати, бронежилети, каски... Але, на думку армійського керівництва, чомусь саме казанки пошкодити було неможливо.
Тому ми спочатку, поки не розжилися посудом, у цих казанках готували і кип’ятили воду. Але і для таких цілей цей казанковий набір погано підходить. Тому, коли ми їх закоптили остаточно і розжилися нормальними казанами і чайниками, склали армійські казанки в ящик з-під снарядів чекати дембелю.