значенні: як "передкультурного" стану, чи, за Шевельовим, "розінтеліґенчення"),
інтерлінґвістичні — на рівні "суржику"-"трасянки" або формально-російського
"ньюспіку" (новомови), ну а міжстатеві — на рівні неявного заперечення "статі"
як складової людського буття й перетворення зарівно мужчин і жінок на робочу
2 Задля справедливости варт, проте, зазначити, що навіть у ГУЛАГу
остаточної quot;рівности" так і не було досягнуто — "дототалітарні,
патріархальні морально-оцінні стандарти чоловічої й жіночої поведінки
зберігали свою повну чинність, лягаючи на плечі в'язнів-жінок додатковим
тягарем. Як свідчить у своїх спогадах поляк Г.Ґерлінг-Ґрудзінський, у
таборі "нікому б і на думку не спало звинуватити молодого хлопця, який
задля покращення своєї долі робився коханцем старої лікарки, але гарна
дівчина, що з голоду віддається огидному стариганові у "хліборізці", була,
ясна річ, "бляддю" (Ми, депортовані // Всесвіт. - 1993. №2. - С.190). Не
виключено, саме з цієї причини історія так і не отримала з ГУЛАГу
стопроцентово достеменних жіночих свідчень: всі мемуари колишніх
в'язнів-жінок, щойно заходить про ситуації сексуального визиску,
одностайно рясніють недомовками, еліпсисами й літотами (точнісінько так
само після війни в Косово міжнародні правозахисні організації не змогли
зібрати серед албанського жіноцтва — сором'язливих "благочестивих
мусульманок" — інформацію про сексуальні насильства сербської армії. -
Прим. 1999 р.); культурна втрата ця, як бачиться, уже невідшкодовна.
худобу2 (от уже воістину — сатаністична пародія на Царство Боже, де — "ні
елліна, ні юдея", і янголи так само безстатеві!). В тоталітарному суспільстві,
байдуже, фашистському чи комуністичному, вся ідеологічно санкціонована "стать"
скупчується в мілітарних інститутах — і в радянському, і в нацистському етичному
кодексі "справжнього мужчину" з хлопця робить армія — НЕ жінка: вистачить
порівняти цю максиму з "філософією маскулінности" такого класика "армійської
теми", як Е.Гемінґвей, для котрого "чоловіки без жінок" (найточніша дефініція
війська!), "без ушляхетнюючого впливу жінок" — ситуація онтологічне уломна,
уймаюча для сутнісної, родової "мужеськости" в мужчині, — щоб угледіти апріорну
перверсивність озброєної до зубів тоталітарної "чоловічости", в якій весь
позитивний потенціал самооб'єктивації, енергія активно-творчої любови
переорієнтовується всередину "чоловічого світу" — на свою військову частину,
3 Покличусь тут на фундаментальну працю К.Тевеляйта "Чоловічі фантазії"
(Тheweleit Klaus. Male Fantasies / Transl. y Stephan Convey in collab.
with Erica Carter&Chris Turner. - Minneapolis, Univ. of Minnesota Press,
1987. - Vol 1-2), де проаналізовано, під оглядом статевої психології,
мемуари бійців т.зв. "Фрайскорпс"у утвореної по Першій світовій війні
армії німецьких добровольців, із якої, з приходом Гітлера до влади,
сформувалось ядро військ SS. К Тевеляйт незаперечнo доводить, що основною
константою сексуальности цих доблесних вояків, котрих хіба вважатимемо за
класичних, "модельних" носіїв мілітарної свідомости тоталітарного типу (а
як цікаво було 6 почитати подібні психоаналітичні студії російських учених
- на матеріалі якоі-небудь Таманської дивізії!), була відраза до жінки ("В
цих колах для мужчини було б немислимо коли-небудь бути "серйозно
захопленим" чи то упадати за жінкою своїх мрій. Це дорівнювалось 6и
смертному вироку", і в приналежному цій субкультурі письменстві "автор
убив би такого героя в першому ж бою" [Оp. сit. - VоІ.І. Р.53]). Натомість
предметами любови, не раз гордо освідчуваної, робляться друзі-однополчани,
зверхники, у командирів підлеглі, взагалі все бойове побратимство (Іbid. -
Рр.57-63).
"товаришів по зброї"3: саме це, припускаю, й мав на увазі Т.Адорно, коли,
наражаючись на обурення лібералів, приголомшив інтелектуальну еліту Заходу чи не
найпарадоксаль нішим своїм афоризмом: "Тоталітаризм і гомосексуалізм невіддільні
від себе" (та обставина що, либонь жоден інший режим в історії не переслідував
"цивільного гомосексуалізму з такою нещадною жорстокістю як нацистсьcкий Рейх і
СРСР, нітрохи не суперечить адорнівському спостереженню: в тім-то й справа, що
"виламані" з гомосексуалізуючих за своєю природою армійських структур
"натуральні" гомосексуали протистояли тим структурам, із усією культивованою