Я і Нільс закивали головами.
— Окей, уважно слухайте! — вела далі тітка Муна. — Після вечері й після того, як я припаркую маленького Капітана Шаблезуба перед телевізором — хай дивиться мультики! — ми зберемося на нараду в підвалі. Ти, Анне Беа, одягнешся у те, в чому мала би бажання піти до школи. І не заперечуй, я знаю, чого тобі хотілось би. А Нільс прихопить зі собою гарний настрій.
Я вже розтулила рота, аби сказати, що зовсім нічого не розумію, але тітка Муна тільки цитьнула на мене.
— Роби, як я сказала! А тепер доїдайте вечерю!
— Треба дати ім’я, — хрипко сказав Нільс.
— Кому? Вечері?
— Плану.
— Добра думка. Пропозиції?
— Наприклад, «Операція…» …егм… «Операція…»
— Тако! — вигукнув Крістоффер, тицяючи ручкою на тарілку з тако.
Він уже виїв усю начинку — м’ясо, сир та соус — і збирався завершити процес поїданням самих «шкаралупок» тако.
Тітка Муна поклала йому дві «шкаралупки» і поцілувала в піратського капелюха.
— «Операція „Тако“» it is! — вигукнула вона, потягнулася за склянкою з водою й одним духом випила до дна.
Лінія вогню
Якби я сподівалася на моментальну зміну в ставленні однокласників, після того як Маґнус до мене заговорив й усміхнувся, мене чекало б розчарування. Коли наступного дня ми з Нільсом прийшли до школи, усе було як завжди.
Бйорн Інґе нависав над своєю партою в останньому ряду, під самими дверима, й реготав, переглядаючи на мобільному телефоні відеоролик, де він пукає. Марі й Ільва-Мерете стиха розмовляли, опершись на підвіконня неподалік учительського столу. Агн, Фріда й усі решта, хто вже прийшов, досипали на своїх партах, а Надіф — у середньому ряду — щось натхненно зубрив. Ніхто не звернув уваги на мою нову зачіску: укладене феном волосся на проділ збоку, а не посередині, як завжди.
Тея, Роня й Ширін ще не прийшли, але в цьому не було нічого дивного. Вони, як правило, заявляються в клас уже після дзвінка, протискаються поміж партами, гепаючи наплічниками по головах тих, хто вже приготувався до уроку.
— Добре, що першим уроком матьома, — прошепотіла я до Нільса. — Перш ніж я потраплю на лінію вогню, це добре…
Нільс не відповів. Уже не вперше за ранок. Він був на диво мовчазний від самої нашої зустрічі біля велосипедних стояків. Навіть не спробував пригладити свою розбурхану шевелюру. З одного боку волосся стояло сторч. Ніздрі постійно смикалися, очі підпухли. Він дуже хвилювався за мене, це було помітно.
Я вийняла підручник математики й переглянула заданий параграф.
Усе я, звісно, вивчила, та все ж переглянула завдання ще раз. Одд, наш учитель математики, має звичку питати мене щонайменше раз за урок. Він знає, що я хочу відповідати, але не відважуюся підняти руку.
Одд викладає математику в нашій школі приблизно сорок років, він мій най-найулюбленіший учитель. Волосся на його голові майже не залишилося, тільки тоненький віночок обрамляє лисину, зате він має велетенське пузо. Одд вважає, що надійно приховує живіт під коричневими вельветовими штанами, які він завжди підтягає аж попід пахви. Але це мало допомагає. Однаково здається, ніби він проковтнув круглий пуфик.
Мама казала, що Одд та Клешня були закоханою парою, коли ще вона й тітка Муна ходили до школи. І хоч дивно уявляти їх закоханими, вони таки пасують одне одному. Коли стають навпроти одне одного, відбувається такий собі автоматичний «клік». Ось як, наприклад, скласти докупи два пазли. Живіт Одда починається там, де закінчуються цицьки Клешні.
Хай Одд має неймовірно кумедний вигляд, але він дуже дотепний. Тобто так вважаємо тільки я та Марі, бо більше ніхто не сміється з його жартів. Я, щоправда, теж не сміюся. Не хочу, щоб Тея сміялася з мене, коли я сміятимуся з жартів учителя. Але я знаю, Одд чудово бачить моє до нього ставлення, бо, кинувши якийсь жартівливий коментар, завжди дивиться на нас з Марі. Побачивши мою усмішку, теж усміхається, перш ніж звернутися до решти класу приблизно отакою реплікою: «Не переживайте, друзі, наступного разу я пожартую у доступніший для вас спосіб!»
Коли я переповідаю мамі, татові й тітці Муні котрийсь із жартів Одда на уроках матьоми, завжди відбувається те саме. Тітка Муна починає сміятися, а мама каже: «Чудовий Одд завжди був занадто витонченим дотепником, як на вчителя середніх класів!» Тоді тітка Муна каже, що Одд був і її улюбленим викладачем у школі, а мама додає: «Бо він ніколи не пускав тобі шпильки!»