Выбрать главу

Не лише ми з Нільсом зауважили, що Юганна останнім часом подовгу затримується після уроків. Завжди вдає, мовби щось перевіряє у велосипеді або нишпорить у рюкзаку, однак нікого не обдуриш — вона на когось чекає.

— Ви ж часто повертаєтеся після школи додому вдвох! — не поступалась я.

— Просто ми сусіди, а він не розуміє натяків, коли я кажу, що немає потреби чекати на мене. Чомусь — не знаю чому — він вважає, що мені неймовірно цікаво слухати його балачки про Тею.

Я знаю, що вона має на увазі.

Бйорн Інґе по самі вуха втріскався у Тею ще першачком. Коли в третьому класі йому подарували кроличку, він назвав її Теєю. Теї він присвячує свої пуки. Якби не дружба з Маґнусом та Феліксом, він неодмінно потрапив би до тієї ж касти, що й Франс. Обом наплювати, що не всім цікаве їхнє хобі.

— Хочеш сказати, ніби стовбичиш після уроків під школою не заради Бйорна Інґе, а… заради Фелікса?

Юганна промовчала.

Я вже злякалася, чи не надто далеко зайшла в своїх розпитуваннях, і розпачливо заходилася шукати, що б такого дотепного ляпнути. Та не встигла, бо Юганна виклала всі карти на стіл.

— Чесно кажучи, і сама не знаю, — сказала вона. — Але мені здається, що Тея надокучила Феліксові до чортиків. Учора, коли я так і не змогла спекатися Бйорна Інґе, почула від нього, що всі без винятку у «Фьокк Йостіні» вважають свою вокалістку справжньою катастрофою.

Від несподіванки я ледь не з’їхала в канаву.

Велосипедне колесо хапнуло гравій на узбіччі, в очах замерехтіло. Та, на щастя, я встигла вирівняти кермо й втрималася у сідлі.

— А чому тоді запросили? Вони ж, напевно, чули, що вона не вміє співати!

— Звичайно, чули. Усі чули… Однак Бйорн Інґе зумів переконати Маґнуса й Фелікса, що Х-фактор у ній просто зашкалює, ніхто й не зважатиме на спів. Та вже після першої репетиції хлопці збагнули — співає Тея, як недорізаний півень. Навіть Бйорн Інґе, який набагааато більше закоханий у неї, ніж Фелікс та всі хлопці сьомих класів, разом узяті. Саме тому Маґнус і запропонував ввести в номер балет. Може, тоді журі пропустить повз вуха її вереск.

Отже, хитрий вихід зі ситуації запропонував Маґнус, не Тея. Можна було здогадатися! Їй на таке не вистачило б клепки…

— Може, вихляння дупами і Феліксові замакітрить голову, і він теж не помітить, що Теї слон обидва вуха відтоптав? — мовила я. — І він вже не сердитиметься на неї?

— Гм, я теж про це думала, — хмикнула Юганна. — Я знаю, вона вродлива й найкрутіша дівчина в сьомих і таке інше, але ж вона тільки те й робить, що гаркає і поштуркується ним. Хто таке довго витримає? Хай би яка там була любов!

Я не мала, що заперечити.

Але й уявити не могла, що Фелікс міг би з нею порвати. Бо вона таки… Тея. І вже точно не могла б уявити її гнів після того. Хто гадає, що Тея лютувала, коли викрикнула мені в обличчя «OMG!!!!!», той не бачив її сварки з Рідваном з 7-Б!

Після тривалих — довгими місяцями — кружлянь і намагань зблизитися, перед самими літніми канікулами Рідвана таки допустили до вищої касти. Мабуть, він вважав, що за весь той час засвоїв правила співіснування серед крутеликів, але не минуло й кількох днів, як Тея зчепилася з ним. Вона оскаженіла, хоча Рідван лише запитав про щось спочатку Ширін, а вже потім — її. Тільки тому, що Рідван зустрічався з Теєю, доки вона його не прогнала, а лишень потім із Ширін, йому дозволено було залишитися.

Годі навіть уявити, як повелась би Тея, якби її саму прогнали з гурту. Її просто перековбасило б!

Раптом я помітила, що бензозаправка залишилася позаду, ось уже й моя вулиця. Ми так захопилися неймовірно цікавою розмовою, що й забули, для чого, власне, умовилися повертатися разом додому.

— Он там я живу, — мовила я. — А там — Фелікс.

— Класно!

— Я хотіла дещо…

Мені стиснуло горло.

Я не знала, як сказати, що погодилася на участь у двох виступах на конкурсі, і запитати Юганну, чи не захотіла б вона приєднатися до нас із Нільсом.

— Але це може зачекати, — пробелькотіла я. — Не біда, якщо…

— Я можу тебе ще трохи провести, якщо хочеш!

Моя рука зісковзнула з керма й зачепила дзвоник.

— Що? Хочеш сказати… хочеш зайти до мене додому?

Юганна, назагал, не така вже й погана. Вона не з тих, хто цькує мене чи Нільса за те, що він зі мною товаришує. Але я зроду такого не сподівалася. Що вона напроситься до мене в гості…

— Мама й тато працюють сьогодні допізна, — сказала Юганна. — До восьмої вечора мене ніхто вдома не чекає. До того ж я бачила, як мама зранку ставила для мене в мікрохвильовку манну кашу. Вона завжди забуває, що я терпіти не можу манку…