Бендік — наш учитель кулінарії та здорового харчування, наймолодший у школі після ПеКа. Але це зовсім не означає, що він займає високе місце в рейтингу улюблених вчителів. Я навіть уявити собі не можу його на мопеді. Бендік носить окуляри, має тонкі, довгі пальці й носить торбинку замість наплічника.
— Нумо, дівчатка, — упрошував він. — Бйорн Інґе, звісно, суперкрутий у яблучних пирогах, але чому він має гарувати сам!
Я і Марі аж приснули сміхом.
Якщо хтось не вміє готувати яблучний пиріг, то це, власне, Бйорн Інґе. Він навіть окріп зготувати не може! Ми раді просто до чортиків, що він не в одній з нами групі.
— Ви чуєте, що я сказав?! — підвищив голос Бендік. — Повертайтеся до столу!
— Ми тільки подивимося на ще одне коло ПеКа! — відповіла Тея.
— Ні, доста витріщатися! — наполягав Бендік. — Докінчуйте ваші пироги!
Тея пропустила його слова повз вуха й натомість ще більше вихилилася з вікна.
— ПЕКАААА! — волала вона. — ЩЕ ОДНЕ КОЛО!!!
— Відійдіть від вікна! Негайно!!! Інакше напишу кляузу батькам усіх трьох!
Тея вхопилася за Роню і Ширін, щоб не випасти назовні від несподіванки. Бендік ніколи не підвищував голос.
— Цииить! Навіщо так нервувати! — закотила очі Тея.
— УЖЕ! МИТТЮ!
Бендік стояв перед Теєю, окуляри тремтіли на носі.
— Та я ж тільки…
— НЕ-ГАЙ-НО!
То стало останньою краплею. Тея ступила крок до Бендіка й уп’ялася в нього поглядом. Коли якийсь вчитель підходить до неї впритул і лає, Тея нейтралізує його «витрішками» — незмигно дивиться просто в вічі.
Одну секунду.
Дві секунди.
Я відчула, як розхвилювалася за Бендіка. Він ще ніколи не брав участі у «витрішках». Принаймні з Теєю. А вона профі! Неймовірно, скільки вчителів програвало їй у цій грі. Буділь, наприклад. Вона ніколи не мала жодного шансу перемогти Тею.
Шість секунд.
Сім.
Вісім.
Тея струснула плечима і кахикнула.
Єссс! Я подумки всміхнулася. Ознаки програшу вже видимі. Коли Тея кидає виклик Оддові на математиці, то завжди кахикає на восьмій секунді. А він один з небагатьох, хто завжди виграє.
Одинадцять секунд.
Двана…
— Ну добре!!!
Тея відвела погляд.
— Ми повернемося до роботи, якщо це вже аж так вам важливо!!!
Ми з Нільсом перезирнулися, усміхнувшись. Бендік був на шляху до того, щоб ми визнали його улюбленим вчителем, після Одда й Сюнне.
Тея промарширувала повз нас, Роня і Ширін — за нею. Усі троє хапнули по яблуку з нашого столу, а тоді ляснули по долоні Бйорна Інґе за сусіднім столом.
Кожного уроку ми намагаємося помінятися місцем з іншими кулінарними групами, та досі нам не щастило. Хлопці, закохані в Тею, охоче помінялись би, але завжди знаходився хтось, хто був проти. І я добре їх розумію. Кому хочеться працювати поряд із тими, що крадуть з твого столу родзинки, їдять твоє тісто або вилизують миску з-під розтопленого шоколаду, яку ти собі відклав набік, аби згодом поласувати смачненьким на десерт?
— Гаразд, усе готово?
Марі обвела поглядом мене, Надіфа й Нільса.
Ми кивнули.
Марі вилила тісто в форму для випікання, розрівняла його лопаткою. Ми з Надіфом виклали скибочки яблук зверху колами: від великого на краях до найменшого — у центрі пирога. Потім Нільс притрусив яблука корицею і рештками цукру.
Ми відступили на крок, щоб помилуватися результатом, тобто решта відступила, а я, навпаки, нахилилася ближче.
— Найс, — мовила Марі.
— Бомбезно, — сказав Надіф.
— Sweet, — додав Нільс.
Я розуміла, що вони мають на увазі.
Ми — по-справжньому згуртована команда. Кожен із чотирьох особливо вправний у чомусь одному, ніхто не покидає роботи на півдорозі, усі працюють злагоджено.
Якось я чула, як Марі сказала до Ільви-Мерете, що домоведення — найулюбленіший її предмет після матьоми. Певна, це через нашу здруженість у групі. Хоч ми з Нільсом і належимо в класі до нижчої касти, ніж Марі, нема сумніву, що їй подобається готувати страви саме з нами.
— Він такий збіса солодкий!
Тея з хрускотом відкусила за моєю спиною шматок вкраденого в нас яблука.
— Хто?! Бендік??? — здивовано перепитала Роня.
— Ти що, здуріла?! ПеКа!!!
— A-а… Так, він цукерочка!
— Чули, що вчора йому сказала Сюсанна? — озвалася Тея.
— Ні, а що? — хором запитали Роня і Ширін.
— Зупинила його в коридорі перед суспільствознавством і така: «Агов, ПеКа, я була страшенно naughty girl, забула зробити домашнє завдання. Що мені за це буде?»