— Ти надто багато п'єш, — зауважила Мімі.
— Менше за Ніка. — Дороті рушила до комірчини.
— Ох, ці дітоньки! — похитала головою Мімі. — Виходить, ти був у захопленні від Джулії Вулф?
— Вам теж налити, Ніку? — голосно спитала Дороті.
— Будь ласка! — відгукнувся я, а тоді повернувся до Мімі:— Вона мені подобалась.
— Ну ти й слизький! — пробурмотіла вона. — Невже вона тобі подобалася, скажімо, більше за мене?
— Ти про ті кілька згаяних нами вечорів?
Мімі щиро розреготалась.
— Іншої відповіді я й не чекала. — Вона обернулася до Дороті, яка несла склянки. — Треба буде купити тобі такий блакитнуватий халатик, люба. Він дуже тобі пасує.
Я взяв у Дороті свою склянку і сказав, що піду перевдягатись.
Нора з Дороті були в спальні, коли я вийшов з ванної. Нора розчісувала дівчину, яка сиділа на краєчку ліжка, вимахуючи панчохами.
Дружина послала мені рукою поцілунок у дзеркалі. Вона виглядала щасливою.
— Норо, ви справді дуже кохаєте Ніка? — поцікавилась Дороті.
— Хоч він старий грецький дурень, та я до нього звикла.
— Але Чарлз зовсім не грецьке прізвище.
— Справжнє моє прізвище Чараламбідіс, — пояснив я. — Коли батько емігрував до Штатів, службовець на Елліс-Айленді, який його приймав, сказав, що Чараламбідіс надто довге прізвище, важко писати і зробив скорочення — Чарлз. Батька це не обходило: хай би його назвали Н., тільки б не чіпали.
Дороті виторопила очі.
— Я вже не знаю, коли ви брешете, а коли ні. — Вона почала було натягати панчохи, а тоді раптом спитала — А що від вас хотіла мати?
— Нічого. Сподівалася розколоти. Хотіла дізнатися, як ти себе поводила і що варнякала вчора.
— Так я і думала. І що ви їй сказали?
— А що я міг сказати? Поводилася пристойно, ні про що не патякала.
Вона наморщила чоло, наче розмірковуючи над моїми словами, і зрештою озвалася зовсім про інше:
— Я й не знала, що у вас з мамою щось було. Звичайно, я була тоді шмаркачкою і нічого б не запідозрила, якби й помітила, але я не знала навіть, що ви з нею на «ти».
Нора з посмішкою обернулася від дзеркала.
— А тепер ми дещо втямили, — вона провела гребінцем по волоссю Дороті. — Продовжуй, сонечко.
— Ні, я справді нічого не знала, — підтвердила дівчина.
— А тепер? — спитав я, витягаючи булавки пральні із сорочки.
— Також не знаю, — повільно проказала вона і спалахнула, — але можу уявити. — Вона схилилася над панчохами.
— То давай! — підбадьорив я. — Дурненька, не слід так перейматися. Твоя помилка в тому, що ти відразу погано про нас думаєш.
Вона скинула голову і розреготалась, але враз спохмурніла.
— Ви думаєте, я дуже схожа на свою матір, правда? — В цьому нема нічого дивного.
— А ви якої думки?
— Ти хочеш почути «ні»? Ні.
— Ось так і живемо, — розсміялася Нора. — Його не переробиш.
Я перший вдягнувся і вийшов до вітальні. Мімі сплигнула з колін Йоргенсена і спитала:
— А що тобі подарували на різдво?
— Нора подарувала годинника. — Я показав його їй.
— Гарний, — схвалила Мімі, і він справді того заслуговував. — А ти їй що?
— Кольє.
— Дозвольте я, — викликався Йоргенсен змішати коктейлі. У двері подзвонили. Я впустив Квінів з Маргот Іннз і познайомиш їх з Йоргенсенами. Нора з Дороті саме перевдяглись і вийшли зі спальні. Квін відразу приклеївся до Дороті. Невдовзі з'явився Ларрі Кроулі з дівчиною на прізвище Деніс, а за ними — подружжя Еджів. Я виграв 32 долари в триктрак у Маргот Іннз. Деніс мусили покласти в спальні. Після шостої Еліс Квін за допомогою Маргот Іннз ледве відірвала свого чоловіка під Дороті й потягла на призначену раніше зустріч. Потім пішли Гджі. Мімі одягнула пальто і допомогла одягнутися дочці та чоловіку.
— Хай це вкрай несподіване запрошення, — проказала вона, — однак приходьте до нас завтра на обід.
— Обов'язково прийдемо, — пообіцяла Нора.
Ми потиснули руки, подякували одне одного, і вони, зрештою, забрались геть. Нора зачинила двері й притулилася до них спиною.
— Господи, який він красунчик! — проказала вона.
Я ще запитував у себе, яке маю відношення до справи Вулф-Уайнента-Йоргенсенів і що мені робити — відповіді напрошувались: ніякого та нічого, — коли о четвертій годині наступного ранку, повертаючись додому, ми зупинилися випити кави в кафе «Рюбен» і Нора, розкривши газету, прочитала у відділі світської хроніки: «Нік Чарлз, колишній детектив номер один Трансамериканського розшукного агентства, приїхав із Сан-Франціско, щоб розслідувати загадкове вбивство Джулії Вулф». А ще через шість годин Нора розбудила мене, трясонувши за плече, я сів у ліжку, продираючи очі, й побачив у дверях спальні якогось типа з пістолетом у руці.