У нас створено водолазний апарат «Підводник-1», що дає можливість дихати під водою стисненим повітрям. Час перебування під водою залежить від глибини спуску, вміння використати запас повітря, фізичних даних водолаза, його досвідченості тощо. «Підводник-1» застосовується при спусканнях на глибину до 40 метрів. Але для того, щоб ним користуватися, треба мати хороше здоров'я, пройти спеціальний курс навчання і, склавши іспити, дістати право на занурення з водолазним апаратом.
Плавати під водою з цим приладом зовсім не так уже безпечно й просто, як можна було б судити з деяких книг, перекладених з іноземних мов і виданих у нас за останні роки. Для того щоб наповнити балони стисненим повітрям, потрібні не тільки складна апаратура, але й додержання найсуворіших застережних заходів. Домішка сотих, а інколи й тисячних часток процента чадного газу до повітря в балонах може спричинити нещасний випадок. Порушення правил підіймання і спускання навіть на малій глибині може призвести до тяжких наслідків, і тепер у всіх країнах, де розвинено підводний спорт, запроваджений суворий контроль за додержанням цих правил і здоров'ям спортсменів.
Морський клуб на Чорному морі організував спеціальні бази, де навчені спортсмени-підводники одержують апаратуру і під керівництвом інструкторів вирушають у підводні екскурсії.
Але найпопулярніше і найбільш поширене найпростіше спорядження — маска, ласти і трубка. Воно дає можливість добре ознайомитися з підводним світом найбільш населеної частини моря — побережної зони. Одні захоплюються полюванням на риб, інші віддають перевагу полюванню не з рушницею, а з кіно- чи фотокамерою, треті спостерігають поведінку тварин. До речі, полювання під водою з водолазним апаратом вважається злісним браконьєрством і суворо забороняється.
З кожним днем усе більше випускається різного спорядження для підводних спортсменів. Освоюються нові підводні райони, і якщо зараз постать людини в масці і ластах, з рушницею чи фотоапаратом у руках стала звичною на узбережжі Чорного моря, то можна твердо сказати, що незабаром і на берегах Каспійського та Аральського морів з'являться групи підводних спортсменів, на них чекають у цих морях цікаві пригоди.
В наших південних морях — Азовському, Чорному, Каспійському і Аральському — немає коралових рифів, немає восьминогів, про яких люди вигадали безліч страшних історій, немає акул, що нападають на людину, немає гігантських водоростей океану і багатьох інших обов'язкових атрибутів підводного світу, про які з таким задоволенням читаєш, починаючи з роману Жюля Верна «80 000 кілометрів під водою» і кінчаючи численними книгами сучасних авторів, написаних на підставі справжніх пригод.
Проте, незважаючи на відсутність у наших південних морях екзотичних мешканців тропічних вод, уважний спостерігач знайде в Чорному морі нескінченну різноманітність форм, стане свідком цікавих пригод і на власні очі зможе побачити те, про що досі лише догадувалися вчені. Для цього треба вміти бачити і розуміти побачене.
Є люди байдужі до природи, у них поява птаха або звірятка викликає єдине бажання — шпурнути в них каменем або палицею. Побачивши жабу або ящірку, еони кидаються геть або пориваються вбити безневинну тварину. Адже й квітучу черемху можна обламати до стовбура або геть витолочити луку, набираючи потворні віники з найніжніших польових квітів. Тим, хто не любить і не розуміє природи рідної країни, несе їй розруху і смерть, не треба спускатися до глибин моря, ще не займаних і не попсованих рукою байдужого перехожого.
Добре знаючи життя наземних тварин, людина, що спеціально не вивчала фауни моря або прісноводних басейнів, має, як правило, досить неясне і неточне уявлення про мешканців підводного світу.
Я не ставила собі на меті зробити науковий опис фауни наших південних морів. Метою цієї книги, написаної на підставі кількох років роботи з морськими тваринами і спостережень над ними, скоріше є бажання якоюсь мірою ознайомити підводних спортсменів з тим новим світом, з яким стикалися всі ми, що вперше спускалися під воду.
Багато тварин спочатку лишаються непоміченими, дещо в поведінці інших здається незрозумілим. Та чим більше знайомишся з життям мешканців моря, чим більше цікавого відкривається перед очима. І там. де на перший погляд усе здавалося буденним і таким, що не заслуговує на увагу, поступово відкриваєш усе нові й нові об'єкти для спостережень.
Деяких тварин наших південних морів мені так і не довелося побачити під водою. Але я впевнена, що мої товариші, які займаються підводним спортом, будуть удачливіші за мене в цьому відношенні.