Знайдена рапана була крупною — десять з половиною сантиметрів завдовжки. На Чорному морі зустрічаються, певна річ, значно крупніші екземпляри, але мені вони не попадалися.
Рапана жила в акваріумі, проводячи майже весь час на його стінках, де нема води. Коли наливали свіжої води, вона ненадовго спускалася на камені, що лежали на дні. Уже другого дня після зміни води молюск знову виповзав на скло біля самого вінця, віддаючи перевагу атмосферному повітрю, а не нагрітій і позбавленій кисню воді акваріума. На жаль, перед від'їздом рапану спохвату зафіксували у формаліні, забувши про намір везти її в Москву.
З кожним днем усе більше починаєш цінувати навіть таке нехитре пристосування, як маска, що дає можливість заглянути під воду. Не тільки поведінка тварин, а й сам факт наявності деяких з них, що вважалися біля берегів Криму відносно рідкісними, являє певний інтерес.
Це, зокрема, стосується зубариків. Вони майже не попадаються в сіті і тримаються біля самих скель. Раніше вважали, що біля берегів Криму зубарики зустрічаються рідко. Проте, як усі ми могли переконатися, це звичайнісінькі риби біля Карадагу, а судячи з оповідань мисливців, вони водяться майже у всій скелястій частині кримського узбережжя.
Ми натрапляли на них мало не щодня, особливо у другій половині липня. Так було того року. Наступного року всі строки підходів риби до кримських берегів дуже зсунулися, і на початку літа, коли я знову плавала в знайомих місцях, риби взагалі було зовсім мало.
Зубарики дуже скидаються на тропічних риб формою тіла, забарвленням і особливо схожими на різці зубами, що виступають уперед. Вони надають зубарикам екзотичного вигляду риб, що поїдають корали. Світлі, майже білі смуги на морді чергуються з чорними, чорна перев'язка йде по потилиці. На темній спині і рожево-сріблястих боках поперечні темні смуги. На хвості смуги вугільно-чорні.
Зубарики неспроста схожі на риб південних морів. Родина спарових (до якої належить і зубарик) населяє переважно води тропіків. А один з представників цієї родини — червоний тай — така ж національна емблема Японії, як хризантема і сонце, що сходить.
Зубарики дуже обережні. Я якось ганялася з фотоапаратом за невеликою зграйкою цих риб. Мені дуже хотілося сфотографувати їх на фоні скелі. Спочатку вони не звертали на мене уваги, тобто підпускали на три-чотири метри. Але в мене все не виходив кадр: то зубарики ховалися в тінь, то я знаходилася прямо над ними, і іхнє високе тіло здавалося вузьким, наче у ставриди. Кінець кінцем вони звернули увагу на те, що я пливу слідом за ними, і метнулися за скелю; після цього як я до них не підпливала — під водою чи на поверхні, вони не підпускали мене на потрібну для зйомки відстань.
Ховаючись за скелями і підстерігаючи риб, що пропливають, можна добитися значно кращих результатів, ніж пробуючи відкрито наздогнати їх у рідній їм стихії.
Зубарик.
Другий представник цієї родини, що його теж звуть зубариком, або синагридою, дуже відрізняється від попередніх грубою, важкою головою, більш прогонистою формою тіла і сріблястим забарвленням з темними плямами (а не смугами). Найголовніша відміна у формі зубів: у цієї риби вони конічні і в кожній щелепі є по чотири гострих зуби, схожих на ікла. Декому з підводних мисливців іноді вдавалося забити синагриду.
Ми її жодного разу навіть не бачили.
Третій представник тієї ж родини опарових — морський карась, або ласкир, — зустрічається біля берегів Криму так само часто, як і зеленушки. Їх зграйки звичайно пасуться коло скель, куйовдячи водорості і розшукуючи серед них молюсків і ракоподібних.
Ласкир — риба промислова. В літературі зазначено її граничний розмір — 33 сантиметри. Найкрупніші з ласкирів, що зустрічалися нам під водою біля берегів Карадагу, мали завдовжки до 15 сантиметрів або іще менше. Блискуча луска ласкира вилискує рожевим і лимонно-жовтим кольором. Вздовж тіла помітні темніші золотисті смуги, кілька широких бронзових смуг ідуть упоперек спини.
Синагрида.
У цієї риби є особливі позначки, за якими її легко впізнати здаля, чорна смуга поперек хвостового стебла і темна пляма біля основи грудного плавця. Зграйка ласкирів, освітлена сонцем, спалахує в його промінні блідим золотом, а смуги на хвостах за контрастом здаються вугільно-чорними.