Ось коли я пошкодувала, що біостанція розташована на мальовничому горбі. На кінець дня після багатьох рейсів угору по сходах з відрами води мені здавалося, що мої бідні руки звисали нижче колін, мов у мавпи. І всі ці безконечні відра йшли на заміну води у риб. У жарку погоду в невеликих акваріумах риби скоро починають задихатись. Поки я міняла воду в останніх акваріумах, наставав час міняти її в перших.
Малювати риб справжня насолода. Особливо втішна коровка, рибка завбільшки з бичка з коричневою сіткою горизонтальних смуг на тілі і з ріжками на голові. У неї кумедна виразиста морда, з очима, зверненими прямо вгору. Коровка може вирячувати очі, схожі на ґудзики від черевиків, або втягувати їх в орбіти, як їй зручніше в даний момент. По-латині морська коровка називається ураноскопус — тобто звіздар. Це ім'я дав їй Лінней, який не міг не звернути уваги на дивні, звернені до неба очі цієї рибки.
Коровка.
З книжок я знала ще про одну цікаву особливість коровки і, щоб пересвідчитись у цьому, насипала до неї в акваріум товстий шар піску. На другий день коровки в акваріумі майже не було видно. Вона зарилась у пісок, і з нього виднілися тільки очі і сама «маківка». А перед носом коровки на піску танцював жвавий червоний черв'ячок. Здавалось, він риється в піску і ось-ось у нього закопається. Я схопила альбом і намалювала коровку, що зарилася, і черв'ячка. Це принада, яку коровка випускає, сидячи в засідці. Червоний відросток-черв'ячок прикріплений у неї зсередини на нижній щелепі і звичайно його не видно.
У мене не було риб, щоб подивитись, як вони будуть реагувати на принаду, але, що вони часто ловляться на неї, сумніватись не доводиться. Біля моєї коровки довго юрмилися студенти, з цікавістю спостерігаючи її метод рибної ловлі. Вони, левна річ, зразу ж заморили своїх риб у формаліні і тепер каялися, що поспішили.
Коровки часто зустрічаються і на піску, і серед каміння, але звичайно їх вважають за бичків і не звертають на них уваги.
В Чорному морі, крім морської коровки, є ще одна риба, яка ловить свою здобич на принаду. Це морський чорт, велика (до півтора метра) донна риба, така химерна і потворна на вигляд, що навіть скорпена порівняно з нею здається красивою золотою рибкою. Перший промінь спинного плавця розташований у морського чорта на носі і має вигляд довгої і гнучкої вудочки з потовщенням на кінці, як роздвоєний листок.
Коровка зарилась у пісок.
Очевидно, зариваючись у грунт, морський чорт приманює рибу рухами своєї вудочки. Живиться він різною донною рибою: бичками, скатами, триглами і т. д. Морський чорт зустрічається біля берегів у літні місяці. По узбережжю Атлантики ловиться в промисловій кількості. В Чорному морі не добувається.
Морський чорт.
Після коровки настала черга сірої гостроносої рибки. Це й справді була морська миша, тварина досить звичайна, але вона мені ще не попадалася. Рибка виявилася дуже нудною істотою, нерухомо лежала на дні цілими днями, і ніяких цікавих властивостей я у неї так і не помітила, крім здатності далеко вперед висувати верхню щелепу. Правда, в неї є ще одна особливість, яка не відразу впадає в очі, — це відсутність звичайних зябрових щілин, замість них на верхній частині голови є круглі отвори.
Морська миша.
Наскільки морська миша була безбарвною і непомітною, настільки морський язик мав, безумовно, яскраву зовнішність. Варто було лише подивитись на його криву фізіономію з малесенькими очицями і кислим виразом «обличчя», як ставало ясно, що назвати його просто рибою і байдуже пропливти мимо неможливо, якщо тільки ви зумієте його помітити на піску. Як і всі інші чорноморські камбали, морський язик чудово наслідує колір фону, на якому він плаває.
Морський язик.
Чорноморські язики невеликі, але за своїми смаковими якостями поступаються лише камбалі-калкану.
Під час наступних поїздок до обмілини я зустрічала ще кілька разів цих цікавих риб. Покладаючись, певно, на свою здатність зливатися з фоном, язики, як і камбали, підпускали мене зовсім близько. В цьому разі дуже важко втриматись від спокуси хапнути їх руками. На їхнє щастя, мені траплялись тільки такі дрібні екземпляри, що я без особливих зусиль заглушала в собі мисливський інстинкт. Інша справа, коли на дні нерухомо лежить риба завбільшки з чайний піднос. Це калкани, найбільші камбали Чорного моря. Вони досягають ваги в десять кілограмів і метрової довжини. Я бачила такий екземпляр у музеї рибної станції. В уловах часто зустрічаються калкани завдовжки 50–70 сантиметрів і більше.