З темної глибини повільно випливало полотно невода. Риби відходили все ближче до «прижиму», зовнішнього краю ставника. Потім відступати їм стало нікуди. Срібні стріли сарганів пронизали воду. Плоске темне тіло камбали чи ската ковзнуло по піднятій сіті і розчинилося серед рухливих тіней. Вода закипіла від сили-силенної в'юнких тіл. Насамперед черпаком викинули кілька жалких медуз, потім багром вибрали скатів-хвостоколів. Тільки позбувшись цього неприємного прилову, рибалки взялися до риби. Але замість того, щоб пересипати її в байду, вони, не піднімаючи сіті, почали вибирати руками і викидати у воду за ставник дрібну рибу. Сріблясті тільця так і мигтіли в повітрі. Перелякана риба, впавши у воду, миттю зникала в глибині. Це в основному були молоді судаки.
— Все будете викидати чи трохи залишите? — спитала я рибалку, який, майже лежачи на борту, обома руками кидав у воду дрібних судаків.
— Трішки залишимо, — засміявся рибалка. — Хай ще погуляє, все одно буде наша.
Калканчики і дрібні бички теж летіли за борт.
Риби виявилось центнерів півтора. За командою бригадира рибалки взялися за краї сіті, і хвиля риби, обдаючи нас бризками води, слизу і луски, ринула в байду. Поки байда повільно йшла до приймального пункту, рибу розсортували по ящиках. В улові переважали великі бички. Крім них, було сотні півтори дрібної ставриди, з десяток великих судаків, штук п'ять кефалей, один великий темний горбиль, п'ять пеламід і стільки ж ласкирів (зовсім невеликих), з десяток сарганів і кілька камбал.
Я не мала можливості більш детально ознайомитися з підводним світом Азовського моря. Але, судячи з тих районів, у яких мені довелось побувати, Азовське море становить великий інтерес для спортсменів-мисливців і для тих, кого цікавлять спостереження над поведінкою риб. Можна так само з упевненістю сказати, що підводні спортсмени, які шукають красивих і романтичних пейзажів, кристальну воду і великі глибини — на Азовському морі їх не знайдуть.
Якщо вийти на байді чи невеликому риболовному судні далі від берега, можливо, там знайдеться багато цікавих об'єктів для полювання або спостережень. Невелика глибина моря дає можливість майже в будь-якій його точці досягати дна без аквалангів з самою лише маскою і трубкою. Мабуть, кожному підводному спортсменові було б цікаво подивитись, як живляться осетри і севрюга або проходять зграї кефалі і лежать на дні великі калкани.
Завдяки тривалим штилям, які інколи затягуються на багато днів, вода в цей період стає набагато прозорішою. Правда, в Азовському морі дуже багато найдрібніших живих організмів, фіто- і зоопланктону, які насичують воду протягом весняних і літніх місяців, тому вода тут не може бути такою прозорою, як у Чорному морі. Але з цим доводиться миритись, тим більше, що без цих живих організмів не було б казкових рибних багатств Азовського моря.
Якщо уникати районів, де великі ріки виносять у море чималу кількість завислих часток, завжди можна знайти такі місця, де багато риби і досить прозора вода, щоб її бачити. Південні береги Азовського моря в цьому відношенні найкращі.
Нам не пощастило поплавати в районі мису Китень (між Казантипом і Арабатською Стрілкою), необстежєним лишилось узбережжя Керченського півострова від Казантипу до протоки. Ніхто з моїх друзів підводних спортсменів ще не плавав там, і хто знає, може, саме в цих місцях на них чекають незвичайні зустрічі під водою.
СПИСОК УКРАЇНСЬКИХ І ЛАТИНСЬКИХ НАЗВ ТВАРИН ТА РОСЛИН
